У стародавні часи, коли не було ще ні поїздів, ні автомобілів, ні літаків, люди вважали,
що найкраще будувати міста на річці або на березі моря, а найкраще місце - там, де річка впадає в море. По-перше, якщо поставити місто на мисі
або на острові і оточити його стінами, буде легко
захищатися від ворогів. По-друге, в місті завжди буде
Питна вода. І по-третє - по воді найзручніше
подорожувати, перевозити вантажі.
Чув вираз «місто на Неві»? Нева - це річка, яка витікає з Ладозького озера і впадає у Фінську затоку, один із заток Балтійського моря.
У далекі часи на його берегах жили різні племена зі схожими мовами: фіни, карели, водь, ижора, вепси. Вони були «лісовими людьми», мисливцями і рибалками. Жили в будинках, які наполовину йшли в землю, - напівземлянках, одягалися в хутра, плели мережі з кропив'яних волокон. Коли вони зустрічалися один САНКТ-ПЕТЕРБУРГ • Дитячі путівники • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ з одним, вони говорили: «ТЕРВЕЙ!» - так на їх мовах звучало слово «здрастуйте!». А якщо вони запрошували друзів в гості, то ставили на стіл напій з меду, квас, різні пиріжки, булочки і головні ласощі - пиріг з рибою. І тоді говорили: «Олкай хюват! Сюотаан калікукко! »- тобто:« Будь ласка, їжте наш пиріг з рибою! »
І ось одного разу один з мисливців, який йшов далеко в ліс, повернувся і розповів, що на Неві варто чудове місто. А побудував його русч ський цар Петро. Фіни дуже удівіс л лись - вони знали, що уздовж Неви тільки топи і болота, там не можна т п побудувати місто. Тому вони чи вирішив, що російський цар - чарівник, про побудував місто на небі, а потім він про опустив його на землю. Але на самому д справі все було зовсім не так.
Введення Місто на сорока островах Нева зовсім довга річка: її д довжина всього 74 кілометри. У конц свого шляху вона розбивається це н безліч проток, а між на н ними - багато островів. Скільки і було за Петра, ніхто точно їх н знає. Вважається зазвичай, що немає про островів було близько сорока.
Ось на цих островах і вирішив
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ • Дитячі путівники • Саардаме як простий тесля, навчався у голландських майстрів будувати кораблі. Потім побував в Англії, оглянув англійські збройові заводи. Після цього він вирішив, що можна братися за справу. Як він це зробив, ти дізнаєшся під час нашої першої прогулянки.
А поки візьми карту Санкт-Петербурга і спробуй порахувати острова! А краще оглянь все острова своїми очима, з борта справжнісінького корабля, як морський вовк. Це просто! Візьми батьків на водну екскурсію по міських річках і каналах. А перед дорогою знайди на карті Петроградський острів. Там розташовані станції метро «Горьковская», «Спортивна» і «Чкаловська». Що в цьому острові особливого?
Та звідси і починався Петербург!
300 років Петербурга
Але спочатку давай розберемося з датами. Адже під час нашої подорожі ти будеш весь час чути:
в вісімнадцятому столітті, в дев'ятнадцятому столітті, в двадцятому столітті. А що це означає?
Час можна уявити собі як поточну річку, а можна - як безперервну стрічку, на кшталт кравецької сантиметра. Люди домовилися поставити на цьому сантиметрі нульову позначку і відраховувати від неї відрізки по сто років, звані століттями.
Петербург сильно змінився за 300 років. У 18-му столітті Петербург р про змінився з і років це був дерев'яний місто, в якому височіла тільки кілька кам'яних будинків. Вулиці були вимощені каменем тільки в центрі, а в інших місцях представляли собою просто брудні і сирі дороги. Бідні городяни носили ще старовинну російську одяг.
У 19-му столітті все поступово змінилося. Чоловіки відмовилися від перук, стали носити довгі штани і фраки. У місті було вже багато кам'яних будинків, каменем замостили вулиці, облицювали набережні. У 19-му столітті в місті жив великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін.
У 19-му столітті їздили раніше в каретах (бідні люди на возах), але в 1837 році побудували першу в Росії залізницю Санкт-Петербург - Царське Село, потім залізницю проклали з СанктПетербурга в Москву, а в кінці 19-го століття з'явилися вже автомобілі і аероплани (перші літаки).
У 20-му столітті місто стрімко змінювався. Тепер виросли багатоповерхові будівлі. Дороги покрили асфальтом.
Люди стали їздити на машинах, трамваях, автобусах, тролейбусах. У 1955 році в місті запустили першу лінію метрополітену.
Яким буде місто в 21-м столітті, залежить від усіх петербуржців і від всіх росіян, в тому числі і від тебе.
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ • Дитячі путівники • Люблю тебе, Петра створіння, Люблю твій строгий, стрункий вид, Неви державне протягом, Берег її граніт ... Твоїх огорож візерунок чавунний, Твоїх замислених ночей Прозорий сутінок, блиск безмісячні, Коли я в кімнаті моєї Пишу, читаю без лампади, і ясні сплячі громади пустельні вулиці, і світла Адміралтейська голка, і, не пускаючи темряву нічну На золоті небеса, Одна зоря змінити іншу Поспішає, давши ночі півгодини.
А.С. Пушкін Давай домовимося Тепер ти вже готовий подорожувати по Петербургу. Тільки давай домовимося ось про що: наше місто дуже великий, і деякі наші маршрути можуть здатися тобі надто довгими. Тоді сміливо говори батькам, що на сьогодні вистачить і ти хочеш додому. Можна починати в інші дні з того ж місця, де зупинилися. Під час подорожей старайся бути дуже уважним, якщо помітиш що-небудь цікаве - обов'язково покажи це батькам, якщо захочеш запитати - питай.
А якщо ви побачите щось ще цікаве, то зможете створити свій маршрут-пригода.
В про часи Петра цей острів називали Міським або Троїцьким, потім Петербурзьким. Зараз звуть Петрограду або Петроградської стороною. Тут, на березі річки Неви, Петро вирішив закласти центр міста - порт, митницю, міський ринок. Охороняти все повинна була фортеця. Але колись потрібно було відвоювати ці землі. Адже хоча вони були безлюдними, це зовсім не означало, що вони були нічийними.
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ • Дитячі путівники • нічого не забороняє, потрібно тільки бути обережним.
нічого не забороняє потрібно тільки бути обережним ч а у к и т жи У дворі військової техніки ще більше: але по ній вже лазити не можна, зате на неї можна дивитися.
Тут і танки, і знаменита «катюша», і навіть балістична ракета. Все це - артилерія і техніка 20-го століття. А біля самих стін музею стоять старі знаряддя 18-го століття - гармати і мортири. Думаєш, вони виглядають скромно і непоказно? Цим знаряддям довелося зробити таке, чого не могла жодна артилерія ні в одній країні світу. Одного разу вони розгризли горіх.
Ось як це вийшло.
У 1323 році у витоку річки Неви російські побудували фортецю на острові Горіховому і назвали її Горішок.
Пізніше цю фортецю захопили шведи і почали звідти досліджувати Приневской землі.
Вони перейменували фортеця в Нотебург, що по-шведськи означало те ж саме:
У 1702 році Петро I осадив Нотебург з військом з 14 полків. Щоб взяти місто в кільце з суші і з моря,
«Зело жорстокий цей горіх був, проте, слава богу, щасливо розгризаючи, - писав Петро I своїм друзям. І додавав: - Артилерія наша зело чудово справу свою виправила ».
Він дав Нотебурга нове ім'я - Шліссельбург, «Місто-ключ», вважаючи, що фортеця ітая, т фортеця пс стане ключем до Балтійського моря На Государевої морю.
вежі Шліссельбурга Петро наказав зміцнити ключ.
За взяття Нотебурга він, вперше в історії Росії, дав медалі не тільки офіцерам, але і простим солдатам.
Після цього вже можна було братися за будівництво міста.
Фортеця Шліссельбург збереглася і донині.
Щоб до неї проїхати, вже необов'язково тягнути волоком кораблі. Потрібно тільки доїхати на поїзді з Фінляндського вокзалу до станції «Петрокрепость» і сісти на пристані на катер, який швидко доставить вас до фортеці.