Звідки в Палаті зброї арабське зброю? Загадкові ісламські написи пояснюють альтернативні історики.
Аят з Корану на шоломі Олександра Невського (вн.). А ви знали про це?
Щоб зрозуміти, наскільки зброя з арабськими написами типово для колекції Збройової палати, звернемося до опису Збройової палати Московського Кремля, складеної в 1862 році помічником директора Збройової палати Лукианом Яковлєвим. Цей рідкісний документ існує лише в каліграфічної рукописи і зберігається в архіві Збройової палати Московського Кремля.
Тому збори шабель Збройової палати в рамках традиційної історії виглядає неприродним. Воно вимагає спеціальних пояснень.
На основі традиційної історії логічно припустити, що хрестоносець напише на щиті девіз на латині, мусульманин - аяти з Корану, а російський воїн скористається хоча б рідною мовою. Замість цього ми спостерігаємо засилля так званого «східного» зброї на Русі з написами релігійного змісту, виконаними майже виключно на арабській мові. Як правило, це аяти з Корану і звертання до Аллаха.
Прічемречь йде НЕ про трофейному зброю. Шаблі з арабськими написами на Русі купувалися і виготовлялися в Палаті зброї російськими майстрами.
Половина «шапок єрихонських», що є важливою частиною урочистого військового наряду російського царя, має релігійні арабські написи. Вражаюче, що інші мови, крім арабського, при цьому не використовуються.
Є навіть приклад парадоксального, з точки зору традиційної історії, сусідства здавалося б зовсім далеких один одному релігійних символів на «шапках єрихонських» російських царів. Так, наприклад, на «шапці Ієрихонської» Михайла Федоровича Романова, роботи майстра Збройової палати Микити Давидова 1621 року, в клеймах поміщена арабська коранічна напис: «Обрадуй правовірних обіцянкою допомоги Божої і швидкої перемоги». Цей напис сусідить з восьмикутний православними хрестами на самому шоломі і з образом архангела Михайла на стрілці шолома.
Інший приклад. На дзеркалах царських обладунків перших Романових, що зберігаються в Московській Палаті зброї, кирилицею по-російськи написані тільки титули Михайла Федоровича і Олексія Михайловича. Релігійні ж написи на дзеркалах виконані суцільно на арабській мові.
В цілому простежується наступна, вражаюча з точки зору внушенной нам версії російської історії, картина. Написи зазвичай присутні на традиційному російською княжому озброєнні - шаблі, зерцальном булатної обладунках і шапці Ієрихонської, - яке входило в «великий наряд» російських царів.
Причому тільки арабські написи, як правило, містять релігійні формули російською зброю. Мабуть, єдиний виняток - це двомовна «турецька» шабля XVI століття із зібрання Московської Збройової палати, на якій релігійні написи виконані і по-арабськи і по-російськи.
На п'яті цієї шаблі написано по-арабськи: «В ім'я Бога, благого і милосердного!», «Про переможець! Про заступник! ». За обуха тієї ж шаблі йде напис кирилицею також релігійного змісту: «Суди Господи, обідящьія ма. Побори борються мя. Прийми зброю і щит і возстані в допомогу ».
Таке широке застосування арабської мови на старому російською зброю, причому переважно для релігійних формул, говорить про те, що арабська мова до XVII століття міг бути одним з священних мов Російської православної церкви. Збереглися й інші свідчення використання арабської мови в Російській православній церкві доромановской епохи.
Наприклад, дорогоцінна митра - головний убір православного єпископа, до сих пір зберігається в музеї Троїце-Сергієвої лаври. Її фотографія приведена в альбомі Л. М. Спіріной «Скарби Сергієво-Посадський державного історико-художнього музею-заповідника. Давньоруська прикладне мистецтво »(ГИПП« Ніжполіграф », Н. Новгород, рік видання не вказаний). На митрі попереду, прямо над православним хрестом, поміщений дорогоцінний камінь з арабським написом.
Велика кількість арабських релігійних написів на предметах, що входять до складу Великого наряду російських царів, тобто їх парадного військового обладунку, і практично повна відсутність будь-яких написів на інших видах озброєння (за винятком хіба що клейм виробника на шпагах і німецьких мечах) також служить непрямим свідченням на користь використання арабської мови на Русі в якості старого мови традиційних обрядів і старого церковного мови.
Фрагмент шолома Івана Грозного. Над ім'ям царя на кирилиці - арабська «візерунок». Це напис «Аллах Мухаммед», зроблена вона сім разів по колу шолома.
Ім'я Олександра Невського відомо кожному. Його діяльність припала на один з найтяжчих періодів історії давньоруської держави.
Життя великих людей завжди обростала таємницями. Безліч легенд було і навколо імені Олександра Невського - деякі навіть вважали його сином хана Батия. Історія дбайливо зберігає все, що пов'язано з ім'ям великого полководця.
У музеї Московського Кремля зберігається шолом Олександра Невського з арабськими написами. На ньому висічено арабською в'яззю аят з Корану (61:13). На поверхні шолома чітко видно нанесене золотою насічкою зображення царського вінця з восьмиконечним православним хрестом. На носовій стрілці шолома поміщено емалеве зображення архангела Михайла.
А навколо вістря шолома ЙДЕ ПОЯС арабесок. Тобто АРАБСЬКИХ висловів, укладених в рамки. На арабесці канонічним арабським шрифтом поміщений напис «Ва башшір аль-мумінін» - «І обрадуй ж віруючих». Це часто зустрічається вираз з Корану.