Апельсин або «помаранч»
«Хочеш солодких апельсинів?» - з надривом запитує голос, що рветься з відкритих вікон. Пристрасний любитель сучасної музики - або любителька? - долучають сусідів і поодиноких перехожих до «вічних цінностей».
Ну, це, дійсно, на любителя.
Апельсинова тема в нашій країні майже рік тримається «в перших рядках хіт-парадів», і Земфіра, схоже, потрапила в саму точку. Тільки ось з термінологією маленька плутанина вийшла.
Отже, АПЕЛЬСИН - вічнозелене субтропічне деревце висотою до трьох метрів. Відноситься до роду цитрусових, що входить в сімейство рутових. У великих помаранчевих або жовто-помаранчевих плодах містяться до 8% цукрів, близько 2% лимонної кислоти, вітаміни С, В, Р, а в шкірці - велика кількість ефірних масел. Урожайність дуже смачних плодів може досягати 150 кг з одного дерева.
Citrus sinensis - таке латинська назва рослини - говорить про цікаву історію апельсинового дерева (в Польщі апельсин називають «pomarancza» - помараньча. Українська назва вимовляється менш м'яко, ніж російське - «апельсин», а в прилеглих до Польщі районах України з компактним проживанням польського населення також прижилося польська назва, але теж звучить більш жорстко - «Помаранча»).
Хоча батьківщиною апельсина вважається Південно-Східна Азія, сьогодні його диких «братів» в природі не знайти. Хіба що здичавілих.
В Європу апельсин завезли португальці, які тероризували торгові шляхи поблизу берегів Індії. Вважається, що вперше апельсин потрапив в Європу лише в 1548 році з Південного Китаю. Це вірно лише частково - щодо Західної Європи. Що стосується Середземномор'я і, особливо, Європи Південної, то тут араби вирощували його задовго до зазначеної «офіційної» дати. Після того як іспанцям вдалося витіснити загарбників-сарацинів (так християни називали мусульман) з Піренейського півострова і Сицилії, на їх території - в садах місцевих султанів-емірів, наприклад, - апельсинові деревця траплялися відносно часто.
У Греції цитрусові виявилися ще раніше - після знаменитих походів Олександра Македонського (Іскандера, як називали його на Сході). Джерелом грецької «апельсинової культури» послужили Іран (Персія) і, звичайно ж, Індія.
Але лише після рейдів «великого» і жорстокого пірата Васко да Гама європейці «помітили» цитрусові і стали розводити їх в оранжереях. Саме слово «оранжерея» означає, що це приміщення для orange - апельсина, цитруса. Англійською апельсин правильно звучить так: sweet orange - дослівно «солодкий апельсин». Ми з вами згодні: і правда, солодкий. А крім цього - корисний. На дарма ж його в тому ж XVI столітті стали вирощувати на плантаціях Південної і Центральної Америки. З'єднання фосфору, калію і кальцію, пектини, клітковина ... До речі, сьогодні фахівцям відомо близько сотні сортів апельсина - саме апельсина, про інших цитрусових ми поговоримо пізніше.
Апельсиновий сік прекрасно вгамовує спрагу, особливо в спеку. Покращує апетит, стимулює діяльність шлунково-кишкового тракту. Із задоволенням з'їдаючи м'якоть апельсина, ми зазвичай викидаємо шкірку. І, виявляється, даремно - її можна використовувати для прийняття ванн, розтираючи сіточкою з розм'якшеної шкіркою тіло. Туалетна вода на основі тієї ж шкірки апельсина робить шкіру красивою і пружною (апельсинову шкірку слід попередньо залити окропом, а воду використовувати після охолодження). Крім цього, маска з м'якоті недостиглі апельсинів, знімаючи втому, дарує відчуття свіжості. Увага! Тривалість контакту тонко нарізаних часточок апельсина зі шкірою обличчя від 5 до 10 хвилин, в крайньому випадку - 15, але не більше. Так як може виникнути роздратування або алергічна реакція.
У лікувальних цілях апельсин (самі плоди, які мають правильне наукова назва «гесперідіум») застосовується при гіпертонії, гіповітамінозах, авітамінозах, атеросклерозі і гастритах зі зниженою кислотністю (майте на увазі, що при підвищеній кислотності або виразці шлунка апельсин може спровокувати загострення захворювання), а також захворюваннях печінки, запорах і недостатньому жовчовиділення, іноді відбувається на тлі дискінезії жовчовивідних шляхів.
А що ж помаранча? Є така рослина. Латинська назва Citrus aurantium L. subspecies amara Engl. (Синонім - C. bigarradia Risso), його ще називають бігарадія або гірким апельсином. В англійській мові для помаранчі існують два основних назви - sour orange (дослівно означає - кислий, або сердитий, апельсин) Seville orange, рідше - common orange.
Зі свіжих - і зовсім неїстівних - плодів помаранчі готують (за чутками, десь в Закавказзі) освіжний напій, в малих дозах плоди іноді використовуються навіть при виготовленні мармеладу. Але справа ця ризикована: в навчальних закладах, де готують кондитерів, помаранча чомусь рідко «викладають». А доза, як усім відомо, укупі з технологією - справа серйозна.
Помаранча - в сенсі дерево - відрізняється від інших цитрусових довгими гострими колючками, немов попереджає - бережися! Чи не підходь, отруїшся!
Помаранча відомий тільки в культурі. На Близькому Сході, подекуди в Середземномор'ї, на Чорноморському узбережжі (поблизу Батумі) і на південному березі Криму. Як декоративну рослину - щоб «пускати пил в очі», плоди-то неїстівні - помаранча більше відомий фахівцям.
Кору помаранчевого дерева і незрілі плоди, звані «помаранчевими горішками» (хоча ні до горіхів, ні до горішкам вони жодного відношення не мають), іноді використовують - в малих, майже гомеопатичних, дозах - при лікуванні ряду захворювань шлунково-кишкового тракту в якості гіркота. Найчастіше сировину служить основою для виробництва різноманітних кремів або лікувально-косметичних мазей в парфумерії.
Незрілі кулясті шорсткі (немов поверхню обклеєна дрібним наждачним папером) плоди, до 1 см в діаметрі, мають темно-сіре забарвлення і містять гіркі глікозиди нарингин, неогесперідін і гесперидин. У них міститься менше 1% ефірних масел.
Два слова «в пошуках батьківщини». Деякі вчені вважають, що до природного ареалу помаранчі слід віднести Африканське узбережжі Червоного моря. Інші обмежують «витоки» гіркого цитруса гімалайських горами. Точно ніхто не знає, звідки він взявся.
Цікаво, кому першому спало на думку змішати солодкі апельсини з гіркими помаранчами? Чи не Земфірі, це точно.
«Хочеш солодких апельсинів. »