Бацилярних Гемоглобинурия ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ HAEMOGLOBINURIA BACILTLOSA BOVUM
(Гемоглобінуріческая жовтяниця, інфекційна іктероглобінурія, Bacillary haemoglobinuria of cattle, Redwater disease. Hemorragic disease - англ .; Hemoglobinurie bacillaire - франц.)
Бацилярна гемоглобинурия - гостро протікає інфекційна, некоітагіозная хвороба великої рогатої худоби, що характеризується гемоглобинурией, лихоманкою, вісцеральними крововиливами і жовтяницею; іноді хворіють вівці.
Збудник - CI. hemolyticum. Після робіт Оклі (Oakley, 1955) цей анаеробний мікроорганізм розглядається як тип D CI. oedematiens.
CI. hemolyticum - рухливий мікроб у вигляді палички з закругленими краями. В мазках палички розташовуються ізольовано, попарно або короткими ланцюжками, утворюють великі, овальні субтермінальние суперечки. Молоді форми грамположі-тельно. Окремі грамнегативні палички зустрічаються в мазках з тканин і в культурах на другу добу.
CI. hemolyticum утворює токсин - летальний, гемолітичний і лецітінолітіческій. Основним компонентом в фильтратах культур є фермент ліцітіназа СТ (К. І. Матвєєв, 1964). Вона викликає гемоліз еритроцитів in vivo і in vitro і має місцеву некротичні дію на тканини тварин. Мак Фарлан (1950) і Прево (1967) встановили, що лецитиназа цього збудника антигенно ідентична бета-токсину CI. oedematiens типу В.
Стійкість. Спори порівняно резистентні. Джасмин (Jasmin, 1956) виділяв збудника з кісток великої рогатої худоби, які перебували протягом року під відкритим небом. Він же виділяв CI. hemolyticum з обвугленою кістки трупа тварини, полеглого від бацилярних гемоглобінурії. У сухою стерильною грунті суперечки не гинуть протягом багатьох років. Добре зберігаються вони в лиофилизированном стані, виживають протягом 5 хвилин при нагріванні до 100 ° (деякі штами протягом 1 години).
Епізоотологія хвороби. Найчастіше хворіє велика рогата худоба старшого віку, рідше телята, а ще рідше вівці. Описаний випадок бацилярних гемоглобінурін у свині.
Хвороба виникає переважно при випасі тварин на вологих, сирих, низинних, погано осушених, лужних (рН 8,0 і вище), багатих органічними речовинами болотистих пасовищах (Van Ness, Erickson, 1964)
Деякі дослідники вважають, що захворювання характерно для вологих місць, де водяться молюски, які є господарями печінкової двуустки. Однак, за спостереженнями Вільямса (Williams, 1962, 1964), ураження гельмінтами не завжди супроводжує хвороби. У стадах великої рогатої худоби захворює не більше 5% тварин, при окремих спалахах до 20%. Зазвичай хвороба виникає влітку, але спорадичні випадки можна спостерігати протягом усього року. За наявними даними, CI. hemolyticum на відміну від інших клостридій не має бути широко розповсюдженим в грунті. Вважають, що вона мешкає в грунтах тих місць, де спостерігалася бацилярна гемоглобинурия. Сафорд і Сміт (Safford, Smith, 1954) простежили занос бацилярних гемоглобінурін з однієї області в іншу. Вони прийшли до висновку, що передача інфекції можлива при безпосередньому контакті тварин через безсимптомних бацилоносіїв, через заражені корми, воду, а також птахами.
Вважають, що однією з причин тромбозу є гельмінти. Безпосередня причина смерті при бацилярних гемоглобінуіі - дія токсину, який всмоктується в кров з місцевого ураження печінки. Він має схожість з бета-токсином CI. oede-matiens (Мак Фарлі, 1950) і являє собою фермент, що впливає на лецитин-компонент поверхні еритроцитів і капілярних стінок, що викликає швидкий гемоліз еритроцитів. Можливо, і бактеріємія грає роль, так як в організмі хворих тварин виявляють вегетативні і спорові форми мікробів. Смерть настає в результаті гемолізу еритроцитів.
Симптоматика. Перші ознаки хвороби з'являються внезапно- зникає апетит, припиняється жуйка і лактація. Тварини неохоче пересуваються, під час стояння спина у них прогинається, живіт втягнутий. Дихання поверхневе. Температура тіла підвищена до 40-42 °, потім знижується. Пульс прискорений, слабкий, спостерігається пульсація яремної вени. Кон'юнктива набрякла і желтушна (рис. 1, див. Стор. 244). Фекальні маси можуть бути жовтяничні або кров'янисті. Присутність гемоглобіну в сечі вважається характерним симптомом. Вона темно-червоного кольору, прозора, містить зруйновані еритроцити; цукру в сечі немає, білок виявляють у великій кількості.
Число еритроцитів в крові до смерті тварини може знизитися до 2 млн. В 1 мл. Кількість гемоглобіну знижується до 3,5 г в 100 мл крові. Число лейкоцитів підвищений (до 30 000 в 1 мл). Кров рідка, з жовтяничній забарвленням, згортається повільно. Спостерігається сильне зневоднення організму.
Описано також випадки хвороби без гемоглобінурін. Вона характеризувалася лихоманкою, кров'яним проносом, жовтяницею, набряком в грудній і підщелепної області. Хвороба тривала від 12 годин до 3-4 днів.
Патологоанатомічні зміни. Трупне задубіння настає швидко. Область ануса і хвіст забруднені кров'ю. Кон'юнктива гіперемована, з жовтяничним відтінком, з ніздрів виділяється піниста рідина. При розтині трупів знаходять генералізовану жовтяницю, іноді спостерігають анемію, скупчення кров'яною рідини під шкірою, а також в перикардіальної сумці, грудної та черевної порожнинах. Під шкірою, на серозних і слизових оболонках можна бачити крововиливи, виражені в різному ступені. Поверхня сичуга і кишок у стані геморагічного запалення; вміст дванадцятипалої і тонких кишок кровянистое. Регіонарні і вісцеральні лімфатичні вузли збільшені, набряклі, з крововиливами. Характерні зміни бувають в печінці. Вона темно-червоного кольору, уражені місця кілька більш світлого забарвлення діаметром 5-20 см (інфаркт). Некротичні ділянки оточені зоною гіперемії, при пальпації тверді, сухі, жовтуватого кольору. Іноді помітні сліди перебування гельмінтів в області желточних проток, жовчний міхур розтягнутий, темного кольору. У селезінці і нирках часто під капсулою крововиливи, сечовий міхур наповнений сечею темного кольору.
У тільних корів крововиливи на серозної оболонці матки амніотична рідина мутно-червоного кольору. У плода крововиливи на шкірі і під серозними оболонками. Легкі жовтуватого кольору. В трахеї і бронхах іноді міститься пінистий кров'янистий ексудат, на слизовій оболонці крововиливи. У молодих тварин на зобної залозі петехии. У головному і спинному мозку крововиливи, спинномозкова рідина кров'янисті.
Гістологічні зміни. У печінці виявляють характерні ураження.
Центральна область коагулятівного некрозу захоплює ряд часточок, а навколишня її зона лейкоцитарної інфільтрації поширюється всередину, розділяючи некротизовані часточки на групи, що надає зрізу характерну мармур-ність. У деяких часточках знаходять клостридії (Вільямс, 1964).
Діагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних даних, наявності глистової інвазії, виявлення жовтяниці, підшкірного набряку, гемо- глобінуріі, інфаркту печінки з подальшим підтвердженням діагнозу - виділенням збудника і специфічного токсину.
При підшкірному введенні морським свинкам і кроликам 24-годинної культури CI. hemolyticum тварини гинуть протягом 24-48 годин при явищах місцевого геморагічного набряку і ге-моглобінуріі. Остання легко відтворюється на кроликах і мишах. Вихідний штам вдається виділити з серця, печінки, і селезінки.
Диференціальний діагноз. Необхідно виключити деякі хвороби, при яких в сечі є вільний гемоглобін і еритроцити.
При сибірку в деяких випадках в сечі можуть з'являтися еритроцити. Питання вирішується мікроскопією мазків крові з вуха.
При анаплазмоз кров іноді може бути коричнево-червона, діагноз грунтується на мікроскопії мазків крові.
Лептоспіроз. У деяких випадках через гемолізу еритроцитів можна спостерігати генералізовану жовтяницю і темно-червону сечу, яка з вигляду схожа з сечею при бацилярних гемоглобінурії. Для диференціації та встановлення остаточного діагнозу повинні бути враховані дані патолого-анатомічного розтину, бактеріологічних і гістологічних досліджень.
Імунітет. Відомості щодо імунітету при бацилярних гемоглобінурії грунтуються головним чином на польових дослідах. Перші вакцини не давали задовільних результатів. Пізніші випробування убитих вакцин з ад'ювантамі показали, що майже 100% прищепленого великої рогатої худоби набуває імунітет строком на 12 місяців. Сміт (1957) вважав за необхідне вакцинувати тварин кожні 6 місяців.
Активну сироватку вдається готувати на конях шляхом гипериммунизации їх спочатку формалінізірованних вакциною, а потім збільшуються дозами токсину.
Профілактика та заходи боротьби. У неблагополучних господарствах, де захворювання носить сезонний характер, для активної профілактики худобу щорічно за 3-4 тижні перед вигоном на пасовища вакцинують убитими вакцинами, приготованими з CI. hemolyticum. В особливо неблагополучних місцях потрібно прищеплювати тварин через кожні 6 місяців. У деяких господарствах, де худоба сильно вражений печінковими гельмінтами і випасають на болотистих пасовищах, багатих органічними речовинами, спостерігали випадки захворювань через 3-4 місяці після імунізації (Сміт, 1957). Крім специфічної профілактики потрібно осушувати болота. Трупи тварин спалюють або знешкоджують в біотермічних ямах. Биков допускають в злучку через 2 тижні після одужання. Весь знову надходить в неблагополучну місцевість худобу щеплюють вакциною проти бацилярних гемоглобінурії. При систематичної вакцинації можна оздоровити господарства від бацилярних гемоглобінурії. Знищення збудника представляє великі труднощі в зв'язку зі стійкістю його суперечка.
Львів В. М. Бацилярна гемоглобинурия (огляд літератури). - Ветеринарія. 1964 № 8.
GrintzescuA. Quelques observations sur une anaerobiose paroxystique et petechiale chez les bovins due a Faction des facteurs ecologiques par stress. - Recueil Med. vet. 1967 v. 143, № 9, p. 861-868. _.
Mc Cain C. Isolation and identification of CI. hemolyticum in cattle in Floride. -Amer. Vet. Res. 1967 v. 28, № 124 ..
Peste de FagondeA. Marti VidolJ. V. Ictero-hemoglobinuna in-fecciosa asociada a CI. sordellii en bovinos de la provincia de Entre Rios-Bull. Off. int. Epiz. 1967 v. 67, № 9, 10, p. 1389-1404.
Van Ness G. Erickson K. Ecologie of bacillari hemoglobinuria. - J Amer. vet. med. Assoc. 1964 v. 144, № 5.
Wellington N. Perceval A. Bovine bacillary haemoglobinuria in Victoria. - Austr. vet. J. 1966 42.
← ІНФЕКЦІЙНИЙ некротичних ГЕПАТИТ ОВЕЦЬ HEPATITIS INFECTIOSA NECROTICA OVIUM