- Чому ви вирішили стати актором? Як ви прийшли в цю професію, і що найбільше вам в ній подобається?
- Вирішив стати актором тому ж, чому, ймовірно, і більшість акторів. В якийсь момент просто розумієш, що інших варіантів навіть бути не може. А юнацький максималізм, підліткове безстрашність змушують забути про величезний конкурсі в театральні вузи, про те, що професія ця - малооплачувана і одна з найбільш залежних, і про інших негараздах, які чекають попереду тебе - чергового божевільного, який вирішив присвятити своє життя акторства.
- В якому фільмі або мультфільмі вперше зазвучав ваш голос? Які спогади залишилися у вас від цієї першої роботи?
- Я, на жаль, не пам'ятаю свою першу «закадровий» зміну. Але думаю, що це було щось невелике, так як актора без досвіду навряд чи посадять відразу ж на озвучку чогось великого і відповідального. Чого не скажеш про дубляж. Так сталося, що моєю першою дубляжній роботою став персонаж Антоніо Бандераса у фільмі «Кодекс злодія». Це було дуже приємно і хвилююче. Але на той момент мені ніхто не пояснив специфіку і відмінність дубляжу від закадрового озвучення. Тому роботу цю пам'ятаю і ціную, але вважаю це навіть не «пробою пера», а кроками сліпого кошеняти. Щось, напевно, вдалося. Багато що, на жаль, немає.
- Кажуть, що на зйомках або в процесі озвучування іноді трапляються кумедні казуси. Чи було щось схоже у вашій кар'єрі?
- Напевно щось було. Але зараз не пригадаю, чесно сказати.
- Таких персонажів безліч. Так майже всі, напевно. Адже в кожному з них я залишаю частинку себе, свого серця. Були такі, що не припали до серця з різних причин. Чи не сталося збіги з персонажем, наприклад. Іноді, бувало, не траплялося і з режисером знайти спільну мову. Але в більшості своїй кожного з озвучених мною героїв я дуже люблю. Особливо відзначу, мабуть, персонажів Джеймса Франко в «відв'язних канікулах» і «Апокаліпсисі по-голлівудськи». Франко дуже крутий актор, і озвучувати його завжди цікаво. Ще один з улюбленців - це Cюмбюль Ага з серіалу «Чудовий вік». Це величезний проект. Ми озвучили вже більше 130 серій, попереду більше 20-ти. «Чудовий вік» за цей час вже перестав бути просто роботою, а став невід'ємною частиною життя кожного, хто працює над дубляжем цього серіалу. І мій Cюмбюль за ці роки став мені майже близьким родичем. Люблю кромешників з мультфільму «Вартові легенд». Ну і, зрозуміло, особливе місце в серці займає Пітер Паркер і його альтер-его Людина-павук.
- Кого вам би хотілося зіграти або озвучити (в тому числі і з персонажів вже вийшли фільмів)? Чому?
- Я фаталіст по життю. Це відноситься і до роботи. Вважаю, що моє - то моє, якщо спливло іншому - значить, було не моє. Тому ніколи не мрію про ролі.
- Ходять чутки, що актори мало відпочивають. Це дійсно так? А як любите відпочивати саме ви?
- Це хто ж розпускає такі чутки? Мало відпочивають тільки ті актори, які багато працюють. Є актори, які відпочивають більш ніж достатньо. Професія підступна. Вона може перетворити тебе в робочу коня, а може влаштувати тобі вічний спочинок всупереч твоїм бажанням. Я працюю багато. Поєдную щільну зайнятість в театрі з роботою в озвучці. Влаштовувати собі вихідні вдається в кращому випадку пару раз на місяць. І тоді я або зустрічаюся з друзями, або просто сплю. Ніщо так не може відновити мої сили, як пара-трійка годин денного сну. Відпочивати «по-крупному» люблю в красивих містах або на море. Намагаюся увібрати за такі канікули побільше позитивних емоцій, які надають сили протягом всього робочого сезону.
- З чим вам найбільше подобається працювати: з «закадрити» або дубляжем? Чому?
- Найбільше мені подобається працювати з хорошим матеріалом. І не важливо - «закадрити» це чи дубляж. Якщо це класний фільм або цікава «документалка», то «закадрити» писати - одне задоволення. Правда, саме в «закадрити» найчастіше зустрічається всяка погань, після якої хочеться рот помити і забути те, що писав, як страшний сон. З явних переваг дубляжу, мабуть, лише те, що, як правило, там текст вивірений краще і готовий до роботи. «Закадровий» переклади часто приходять такі, що доводиться самостійно редагувати матеріал по ходу запису. Виникає деяке роздратування, коли потрібно виконувати не свою роботу.
- Кого із сучасних режисерів озвучування ви б могли відзначити і чому?
- Всеволод Кузнєцов, тому що це завжди цікаво. Наталія Федотова, тому що це завжди надійно. Михайло Тихонов, тому що це завжди тонко. Ярослава Турилёва, тому що вона - легенда.
- Що б ви могли побажати читачам легендарного журналу «Кінь і гончак» *?
- Зізнаюся, вперше чую про цю легендарну журналі. Але читачам побажаю ходити в кіно, любити кіно і завжди вміти відрізнити кіно від одного співзвучного йому словечка.