Ви пам'ятаєте, як ви народжували? Чи було боляче? Як було боляче?
Мені багато хто говорить, що забувається швидко. А дехто каже, що більше ні за що не будуть народжувати. Що це пекло. Що кесарів простіше.
Я страшенно боюся пологів. Ну, тобто дитини дуже хочу, чекаю і все таке. А пологів боюся. Я взагалі не переношу біль. Мій улюблений препарат - знеболююче. В принципі, інших таблеток і не пила майже ніколи. Мені здається, що якщо війна і мене візьмуть в полон, я відразу все розповім. Я вам не Зоя Космодем'янська.
Найсмішніше, що пофіг - боїшся чи ні, а народжувати щось треба. Я б вбивала тих, хто розповідає як їм було погано і боляче. Тільки лякають.
Мені здається, що треба просто знати - що буде, тоді біль не стане несподіванкою і пеклом. Ну і розуміти треба, що пологи - робота. Що дитина теж працює і йому теж боляче, між іншим. Я думаю, що дитині боляче так само, як і матері. Я читала, що ендорфіни матері проникають через плаценту до дитини і допомагають йому справитися з болем. Концентрація ендорфінів в момент пологів дуже висока! Саме тому після пологів настає таке неземне щастя і гордість за скоєне, що родова біль забувається дуже швидко. До речі, біль дає зрозуміти матері, що пологи йдуть в «потрібному напрямку» J
Я читала ще, що у тих, хто застосовує анастезію під час пологів, діти потім можуть мати проблеми при адаптації, так як не було родової болю. Уявляєте. Тобто себе від болю позбавлятися, а дитина потім може страждати: груди не брати, температура може піднятися, більше плачуть і т.д. А ще, в залежності від препарату, можуть бути більш нестійкі перед наркотиками. Типу нервова система пізнає наркотик і «дасть слабину». А якщо говорити про кесарів розтин, то там взагалі сильні можуть бути проблеми з адаптацією, аж до застосування реанімації ...
Кстаааті, вичитала, що епідурал ставлять після 4 сантиметрів розкриття саме тому, що вважається, що ендорфінів досить виділилося і їх вистачить дитині.
А взагалі, треба правильно дихати під час пологів, розслаблятися за допомогою масажу - треба кликати чоловіка, 100%. Деякі ще на фитболе скачуть - теж допомагає, кажуть.
А ось що знайшла про спогади про родового болю:
«Після закінчення 5 років після народження дитини 49% жінок згадували процес пологів менш болісно, ніж він був описаний ними через 2 місяці після народження. У 35% оцінка сприйняття не змінилася, а спогади про болючі відчуття у 16% опитаних - посилилися.
Для жінок з негативним досвідом пологів оцінка больових відчуттів не зменшилася, пам'ять про біль була настільки ж яскравою, як і п'ять років тому. Це дає медикам підставу вважати, що довгострокова пам'ять про біль безпосередньо пов'язана з перебігом пологів. В цілому, чим краще пройшли пологи, тим швидше жінка забуває, наскільки болючим був процес. »
Треба записатися на курси для вагітних чтоль? Кажуть, що там про це розповідають докладно.
не знаю. але я свої пологи пам'ятаю. а ось біль ніяк. народила дочку, допомагала бабуся і практиканти з мед академії. взагалі все було супер. просто треба вирішувати проблеми в міру їх надходження і не пригнічувати свій організм зайвими переживаннями. звичайно буває таке що прокинешся о третій годині ночі від страшного тривоги. аж сльози навертаються, знову я вагітна, знову ці судоми, нудота, і все інше. таке думаю у всіх буває.
але якщо ви так сильно боїтеся болю. треба вам як слід підготуватися, так заради вашого спокою. візьміть з собою ношпу, свічки ректальні екстракт папаверину, пару перцевий пластирів. це хоч трошки полегшить біль.
ні в якому разі не кричіть, не втрачайте своє самовладання. дихайте. інтенсивно дихайте, а під час сутичок робите глибокий видих виганяючи повітря з живота. напружуйте м'язи живота. тужітесь тільки по команді доктора.
Я думаю, у всіх різні ситуації, організм, больовий порог.Но я щаслива, що є епідуралку, тим більше, що тепер вона безкоштовна - по показаніям.Я чула, що в Америці абсолютна більшість народжує з ней.Ето найбезпечніша анестезія вона не потрапляє в кров, тільки ледокаїн заморожується чувствітельность.Главное-хороший досвідчений анестезіолог, і тоді ніяких ускладнень не будет.А народжувала перший раз з епідуралкой.Я прийшла з твердим переконанням народжувати без анестезії, дихала правильно, як вчили, по схемі ... Але у мене після розриву міхура поч лись такі інтенсивні сутички, між ними не було перерв зовсім, пара секунд, не більше 10 секунд, я не встигала зітхнути-видихнути, і дуже злякалася саме за дитину, що йому не вистачить кіслорода.Что за нісенітниця тут пишуть, що дитина відчуває себе брошенним.Во-перше нікому не дано знати, що у нього там на душі, крім того, що фізично йому, звичайно тяжело.А якщо мати кричить і корчиться в муках, страх відчуває - можна подумати - йому легше, він же відчуває наші емоції! Мені вкололи епідуралку, і я перевела дух, я відпочила, я відчувала все сутички, але не біль, а як ніби я кулак стискаю - так само, тільки в жівоте.Я стала глибоко дихати, допомагаючи дитині, емоційно настроілась.В той час як моїм сусідкам то збивали тиск, то гарували якісь ліки, викликаючи сон, що неминуче через кров потрапило ребенку.Тогда народжувала дуже багато жінок при мені - 9 років тому, і жодна з них не відбулася абсолютною відсутністю анестезії, тільки я одна робила епідуралку, інші, по темряві своєї, погоджувалися на уколи і капі ьніци, боячись, що у них ноги віднімуть і т.д.К потугам дію ледокаїн стало проходити і доп порцію мені не ввели, щоб я керувала потугамі.І я народжувала сама, але тому що у мене було достатньо сил, я не видихалася так як інші, я могла керувати процесом, допомагаючи акушерці, слухаючись ее.В результаті жодного мало мальского разривчіка, навіть подряпини! Дитина народилася 9 балів за шкалою Апгар, відразу ж її приклали до грудей, вона смоктала активно, а потім посміхалася уві сні, вона була жива, активна, в порівнянні з дітьми, мамам яких тоді гарували заколисливе знеболююче - вони були як раз сонні і не хотіли смоктати, їх відразу забирали мити, сушити і т.д, приносили вже запеленутого, а я свою дочу не дала - у нас був контакт шкіри, і раннє прикладання до груді.І тому всім, хто дуже боїться болю, я раджу обговорити з лікарями заздалегідь можливість епідуралкі.Сейчас я хотіла б народити сама, без анесте ії, тому що другі пологи - кажуть легше і я активно до них готуюся (шийку і т.д.) Але мене гріє думка, що якщо стане зовсім вмоготу, я обов'язково звернуся до епідуралке.Тем більш, її просто так і на самому початку пологів ніхто гарувати і не буде, тому все ендорфіни, про які тут стільки пишуть, встигнуть виділитися.