1 З усіх диких звірів, яких створив Господь Бог, самим хитрим був змій. Він запитав жінку:
- Чи правда Бог сказав: «Не їжте з усякого дерева в саду»?
2 Жінка відповіла змієві:
- Ми можемо їсти плоди з дерев саду,
3 але Бог сказав: «Не їжте плодів з дерева, яке посеред саду, і не чіпайте їх, інакше ви помрете».
4 - Ні, ви не помрете, - сказав змій жінці.
5 - Просто Бог знає, що коли ви з'їсте їх, ваші очі відкриються, і ви станете як Бог a. пізнавши добро і зло. b
6 Тоді жінка побачила, що плід дерева був хороший в їжу і приємний на вид, і що дерево було бажано, як джерело мудрості; і вона взяла один з плодів і з'їла. Вона дала плід і чоловікові, який був з нею, і він їв його.
7 Їх очі відкрилися, і вони зрозуміли, що нагі, тоді вони пошили собі пов'язки з листя інжиру.
8 Подув вітерець c. і вони почули, як Господь Бог ходить d по саду. Адам і його дружина сховалися від Господа Бога серед дерев саду,
9 але Господь Бог покликав до Адаму:
- Де ти?
10 Адам відповів:
- Я відповів Тобі e в саду і злякався, бо я нагий, ось я і сховався.
11 Він запитав:
- Хто сказав тобі, що ти нагий? Ти їв плоди дерева, з якого Я заборонив тобі є?
12 Адам відповів:
- Жінка, яку Ти дав мені, щоб вона була зі мною - це вона дала мені плід з того дерева, і я з'їв його.
13 Тоді Господь Бог сказав жінці:
- Що ж ти зробила?
Жінка відповіла:
- Змій обманув мене, ось я і їла.
14 Тоді Господь Бог сказав змію:
- За те, що ти зробив це,
проклятий ти більше будь-якого худоби
і всіх диких звірів!
Ти будеш повзати на череві,
ти їстимеш прах
в усі дні твого життя.
15 Я покладу ворожнечу
між тобою і жінкою
і між твоїм нащадком і її нащадком f.
він буде вражати тебе в голову,
а ти будеш жалити його в п'яту. g
16 А жінці Він сказав:
- Я болісної зроблю вагітність твою:
в стражданні ти будеш народжувати дітей.
Ти будеш бажати чоловіка,
і він буде панувати над тобою.
17 І до Адама Він сказав:
- Так як ти послухався дружини і з'їв плід з дерева,
про який Я звелів тобі: «Не їж від нього»,
проклята через тебе земля:
в тяжкій праці ти будеш їсти від неї
в усі дні твого життя.
18 Вона произрастит тобі колючки і бур'яни,
ти будеш їсти польовими злаками.
19 В поті чола свого їстимеш свій хліб,
поки не повернешся в землю,
з якої був узятий;
тому що ти - прах,
і в прах ти повернешся.
20 Адам назвав свою дружину Єва h. тому що вона була мати всього живого.
21 Господь Бог зробив одягу зі шкіри та одяг в них Адама і його дружину.
22 Потім Господь Бог сказав:
- Пізнавши добро і зло, людина стала тепер як один з Нас. Не можна, щоб він простягнув руку, зірвав плід також і з дерева життя, з'їв його і став жити вічно.
23 І Господь Бог вигнав його з саду Едем, щоб він працював на землі, з якої був узятий.
24 Вигнавши людини, Він поставив на сході від саду i Едем херувимів j і обертається полум'яний меч, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
3: 1-24 Людина піддається випробуванню свободою вибору (див. Ком. До 2,17). Це випробування відбувається в рамках завіту, заснованого на справах: послух дає їм право жити з Богом, непослух приносить смерть.
3: 1 Але змій. Див. Введення: Труднощі тлумачення. Символ земної (не духовна) мудрості; змія саме "заземленное" тварина, вона простягається по землі всім своїм тілом і як би зливається з нею. Іншими словами, змія невіддільна від землі і символізує пізнання не стільки добра, скільки зла. Образ змія уособлення сатани. Див. Статтю "Сатана".
сказав змій. сказав Бог. Мета змія зародити сумнів щодо того, що всі слова Бога справжні, тобто є істиною. Дружина стоїть перед вибором їй треба вибирати з того, що сказано Богом і що сказано змієм. І вона своєю свободою волі схилиться до того, що сказав змій (ст. 6).
3: 2 сказала дружина. Дружина представляє заборона більш суворим, ніж він був насправді. По суті, вона спотворила слова Божі і говорила своє, оскільки в заборону, накладене Богом, слів "не торкайтеся" не було.
3: 5 немов Боги, знаючи добро і зло. Слово "знати" в Біблії часто вживається в значенні "бути причетним" (напр. 1 Пар. 28,9; Іов. 21,14; 24,1; 34,12; Іс. 1,3; 43,10; 45, 4; Єр. 5,4.5; 31,34; Ін. 8,19; 10,15). Бог, в цьому сенсі, не знає зла, бо Бог і зло несумісні. Слова змія свідчать про те, що він сам "не знає" Бога і не причетний до Його життя.
3: 6 дає знання. Характер цього "знання" дружині відомий не був. Саме в цьому і полягала притягальна сила дерева, яке відразу стало "добре для їжі. Приємно для очей, і пожадане дерево". Слід, однак, відзначити, що в словах змія була і частка правди: він сказав, що люди дізнаються не тільки "добро", але і "зло", тобто їм доведеться пізнати його, випробувавши на собі. Найстрашніше зло відхід від Бога і смерть. У цьому сенсі смерть не з'явилася покаранням вона і є те саме зло, яке людина захотіла пізнати, хоча і був попереджений Богом (2,17). Див. Статтю "Гріхопадіння людини".
взяла. і їла. і разом дала теж чоловікові. і він їв. Тим самим вибір був зроблений на користь змія.
3: 7 відкрилися очі у них. Люди втратили духовного бачення. Те знання, яке вони здобули, не містило в собі ні добра, ні мудрості, а лише усвідомлення гріха і почуття віддалення від Всевишнього. У людини увійшла смерть, через пізнання якої йому також треба було пройти, оскільки він сам це вибрав.
нагі. Слово, перекладене тут як "голий", має два значення: "голий" (ст. 7) і "хитрий", "підступний" (ст. 1). Люди прагнули стати мудрими, але стали "голими", тобто такими, що втратили те, що мали, і "хитрими", або "підступними" (тобто знайшли ті якості, якими володів змій). Виявивши, що вони тепер схожі на змія, люди "зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі", можливо, таким чином бажаючи зменшити або приховати цю подібність.
3: 8 почули голос Господа Бога. Людина біжить від голосу свого Творця. зник. Власна совість викривала людей, вони більше не бажали тієї близькості з Богом, якої раніше насолоджувалися (Рим. 2,12-16). Вигнання людей з раю цілком відповідало їх же прагненням.
3: 9 де. Це риторичне питання змушує їх вийти до Бога (4,9; 11,5).
3:10 Почув я Твій голос. З того моменту, коли "відкрилися очі у них" (ст. 7), людина вже не міг бачити Бога, він тільки чує Його голос.
злякався. Людина злякався Бога, тому що став "голий". Нагота, зблизити людини зі змієм, створила перешкоду між ним і Богом. Бог Сам усуне цю перешкоду (див. Ст. 21).
3:11 не їв ти від дерева. Адаму надається можливість для каяття. Але людина стала "голим" і "хитрим". Наготу він ховає від Бога, прикриваючись хитрістю.
3: 12.13 Спотворюються істину, звинувачуючи один одного і навіть Бога, люди діяли в повній відповідності з обертанням "знанням".
3:14 проклятий. Прокляття стосується тільки змія людей Бог не проклинає, навпаки, людей Він захистив Своїм благословенням ще коли створено їх (1,28).
ти будеш ходити на утробі твоїй. Образний вислів, яке можна витлумачити як "недалеко підеш, недалеко просунешся в своїй хитрості".
є прах в усі дні. Прах є символом крайнього приниження (Пс. 43,25; 71,9). Є прах значить "постійно відчувати поразки".
3:15 Я покладу ворожнечу. Покласти ворожнечу той же, що "перешкодити дружбі", тобто виключити будь-яку можливість взаєморозуміння і угоди.
між насінням твоїм і насінням її. Ця обітниця прийдешнього Спасителя і Визволителя Ісуса Христа. Саме Він остаточно звільнить Його вибраних від рабства гріха (Ос. 13,14; Одкр. 5,9).
вражати. жалити. Ці два дієслова виражають контраст між тим, що зробить "насіння дружини" змію (вразить його) і тим, що зможе заподіяти "насіння" змій (тільки вжалить).
в голову. в п'яту. Христос прийняли обітницю "насіння" вразив змія в голову, змій же намагається "вжалити" викуплених Христом, але може зробити це тільки в п'яту, оскільки, ходячи на череві своєму (див. Ст. 14), вище п'яти піднятися не може.
3:16 множачи помножу терпіння твої. На жінку не лягає прокляття (див. Ком. До 3,14), але її скорботу за втраченим примножиться фізичними стражданнями.
в вагітності. Безсмертя замінюється народженням потомства, що дає початок історії спокутування. Серед дітей будуть як обрані, так і нечестиві.
3:17 проклята земля за тебе. Прокляття, навлеченного Адамом, не може впасти на нього (див. Ком. До 3,14), воно падає на землю.
зі скорботою. Сам по собі працю це не прокляття, а благословення, дане Богом (2,15); прокляття, яке лежить на самій землі, робить працю на ній гірким і важким.
земля. Нормальні взаємини людини з землею, які полягали в його володарювання над нею, докорінно змінилися; замість того щоб підкорятися людині, земля пручається йому (2,7 і ком.). Вся земля, "все створіння", замордовані в результаті такої дисгармонії, жадає воскресіння і відновлення (Рим. 8,20-22).
3:18 терня і будяки. Багато що з того, що зараз "росте" на землі, не було спочатку створено Богом, а виникло в результаті переродження, викликаного полеглим на землю прокляттям.
3:19 прах ти. Див. Ком. до 2,7.
до пороху вернешся. Фізична смерть одночасно є і покаранням, і благословенням (див. 2 Кор. 5,1 8).
3:20 Єва. У перекладі з єврейського "життя". мати всього живого. Тобто всього людства.
3:21 одягу шкіряні. Тепер люди перестали бути "голими" тобто відтепер вони можуть вже не ховатися від Бога (див. 3,8 і ком.).
одягнув. Бог Сам усунув перешкоду, створену людьми, яка перешкоджала (або їм так здавалося) їх спілкуванню з Богом.
3:22 став як один із Нас. Для тлумачення цього вірша, можна порівняти його з Іов. 1,6: "І сталося одного дня, коли прийшли сини Божі стати перед Господом між ними прийшов і сатана". Якщо ст. 3,22 на увазі подібну ж ситуацію, то слова "один з нас" можуть ставитися до сатани (змію), оскільки з духовних істот він єдиний знав зло. Таким чином, Господь сказав, що людина стала походити на цього "одного", знайомого зі злом, на сатану.
жити вічно. Ніщо, привнесене в людини не Богом, що спотворює образ Божий і не дозволяє людині бути подобою Божою, не може жити вічно.
3:23 вислав. обробляти землю. До цього чоловік обробляв "сад" (2,15), а землею "володів" і "володарював" над творінням (1,28).
3:24 на сході. Див. 2,8 і ком.
Херувима. Один з ангельських чинів (див. Вих. 2,18).