Якщо раніше головну загрозу нашим гаманцям представляли кишенькові злодії, то тепер їх місце зайняли кардери - карткові шахраї. Їхньою жертвою може стати будь-який власник "пластику". Але для власників чіпових карт ймовірність втратити гроші після зустрічі з ними в рази менше. Чому "пластик" з електронним мікропроцесором безпечніше звичайних карт і які у нього є недоліки?
Проведений мною серед знайомих опитування показало, що і у них ніколи не було подібного "пластику", для більшості взагалі стало одкровенням існування таких карт. Що вже говорити про клієнтів, якщо навіть у багатьох банках при питанні "Чи можна у вас оформити чиповую карту?" фахівці call-центру приходять в замішання і просять уточнити, що за продукт мене цікавить. Навіть ті нечисленні банки, які випускають чіпові карти, ніяк їх не піарять і не роз'яснюють людям, ніж такий варіант краще звичайного "пластику". Така пасивність виглядає дивно, враховуючи, що мікропроцесорні карти дійсно мають ряд незаперечних конкурентних переваг перед своїми магнітними побратимами.
Чіп проти смуги
Виробництво фальшивих магнітних карт в світі зараз налагоджено мало не в промислових масштабах, а ось випадків підробки чіпового "пластику" не тільки в Росії, але і за кордоном поки не зафіксовано. "Транзакція, сформована картою з магнітною смугою, має завжди однакові ідентифікаційні карту дані, які передаються в банк. Тому їх можна перехопити і виготовити підроблену карту. Чиповая карта працює по-іншому: кожна транзакція підтверджується сформованим спеціально для неї кодом, і для кожної наступної транзакції потрібен новий код. Тому використовувати дані колишніх транзакцій немає сенсу, а зробити дублікат чіпа практично неможливо ", - розповідає Олександр Базанов, директор департаменту розроб лення і супроводу продуктів роздрібного бізнесу Номос-банку.
Якщо від скіммінгу чіп гарантує практично стовідсотковий захист, то проти фішингу (різновид інтернет-шахрайства з "пластиком") він все ж безсилий.
При віртуальних розрахунках мікропроцесорної картою її особливий механізм підтвердження операцій не задіюється, а тому і ніяк не захищає від атак інтернет-злодіїв. Є у розумного "пластику" і ще один мінус - повільність. "Чиповая карта обслуговується значно довше, ніж магнітна, операції проводяться з затримкою дві-три секунди в банкоматах, а в торгових терміналах ще довше. Коли звикаєш, що все відбувається миттєво, ці простої дуже сильно дратують, - ділиться своїми відчуттями В'ячеслав Межов, начальник процесингового центру Банку Москви. - Крім того, в банкоматі кожну операцію по чиповой карті потрібно підтверджувати PIN-кодом, а по магнітній картці при одному вводі PIN-коду можна зробити кілька операцій ". Зате чіп дає можливість здійснювати транзакції навіть в тому випадку, якщо у банкомату або терміналу в магазині з якоїсь причини не буде електронного зв'язку з банком - ваша карта все одно обслужити.
У Росії суто чіпових карт міжнародних платіжних систем (МПС) MasterCard або Visa не випускає жоден банк. Поки емітується лише комбінований "пластик" - на ньому розміщені і магнітна стрічка, і мікропроцесор. Переходити тільки на чіп ніхто не наважується через відсутність повноцінної інфраструктури з прийому таких карт. "У обслуговуваних нами торгових точках термінали вже давно приймають чіпові карти, а ось банкоматну мережу на прийом чіпа ми перевели тільки в цьому році. Далеко не у всіх банків зараз чіп обслуговується в банкоматах", - говорить В'ячеслав Межов.
Володар чиповой карти сьогодні цілком може в магазині або в банкоматі від воріт поворот, так як там просто не встановлено необхідне технічне обладнання. Щоб виключити такі ситуації, банки і випускають комбіновані карти, її власника в будь-якому випадку обслужать або за чіпом, або за магнітною стрічкою. При останньому варіанті власники комбінованого "пластику" піддаються тим же ризикам, що і власники звичайних магнітних карт. Якщо "пластик" приймається по смузі, то її спокійно можуть скімміровать і підробити, наявність чіпа тут ніяк не допоможе, так як він в операції не використовувався. Втім, навіть в такій ситуації наявність чіпа несе певну користь. "Якщо шахраї зроблять фальшивку з магнітною смугою, скопійований з комбінованої карти, і спробують розплатитися нею в тому місці, де встановлений термінал для прийому чіпових карт, то він відмовиться обслуговувати карту. Чіповий термінал за інформацією на магнітній смузі (стерти її неможливо) визначить, що це повинна бути комбінована карта, і зажадає вставити в термінал чіп. Те ж саме станеться в банкоматі, обладнаному під прийом чіпових карт ", - пояснили в російському представництві Visa.
А ось якщо шахраї попрямують в магазин, де немає чіпового терміналу, то, як не сумно, вони зможуть скористатися вашими грошима - апарат просто не дізнається, що карта повинна бути насправді не магнітної, а комбінованої, і проведе операцію. Але і в цьому випадку володіння чипом теж може виявитися на руку. Справа в тому, що і у MasterCard, і у Visa є так зване правило перенесення відповідальності. Сенс його в тому, що, якщо шахрайство за комбінованою мапі відбулося в торговій точці, не приймає чіп, відшкодовувати збиток повинен банк-еквайр (обслужити карту), а не банк-емітент (що випустив карту). "Термін розгляду претензії клієнта і виплати компенсації в теорії повинен бути менше, ніж у випадку з шахрайством з магнітною карткою, так як банкам не треба між собою розбиратися, за рахунок кого клієнт отримає компенсацію", - пояснюють представники Visa. Крім того, банку-емітенту, який знає, що у програші він все одно не залишиться, немає сенсу шукати причини для відмови у відшкодуванні. "У випадку з магнітними картами втрати від шахрайства відшкодовує емітент. Тому, якщо карту скімміровалі, то банки, як правило, відповідальність за це намагаються покласти на клієнта (тобто відмовити йому у виплаті), а якщо карта чиповая, то клієнт практично гарантовано отримує гроші, так як сам банк-емітент нічого не втрачає ", - зізнається один з банкірів. Правда, компенсацію ви отримаєте, тільки якщо розслідування банку покаже, що ви дійсно постраждали від шахраїв, а не самі спробували обдурити банк. У MasterCard і Visa принцип перенесення відповідальності працює за однією схемою, але у Visa є один немаловажний нюанс: на операції в банкоматах у неї правило перенесення відповідальності не поширюється.
Комбіновані карти, враховуючи їх більш високий у порівнянні зі звичайним "пластиком" рівень безпеки, здавалося, повинні були б коштувати дорожче. До того ж для самого банку виробництво чіпа коштує в рази більше, ніж випуск магнітної карти. Однак, незважаючи на цю обставину, річна плата за обслуговування комбінованих карт нічим не відрізняється від тарифів для звичайного "пластику". "Якщо за чиповую карту брати більше грошей, їх просто не будуть оформляти. Клієнта не переконаєш, що за чіп треба платити більше", - пояснює банківський альтруїзм один з банкірів. Додаткових грошей банки за чіп не беруть, а й додаткових сервісів не надають, хоча і могли б це робити.
Упаяний в карту мікропроцесор - це, по суті, мікрокомп'ютер, відповідно, на нього можна встановлювати різні програми, які саме - залежить від фантазії маркетологів банку і його технічних можливостей.
Однак, зараз по функціоналу чіпові дебетові та кредитні картки фактично нічим не відрізняються від магнітних. "Для банків це нова сфера, тому вони поки найчастіше тільки придивляються до можливостей чіпових карт і будуть використовувати їх розширений функціонал, якщо вважатимуть його цікавим для свого бізнесу", - вважає Олександр Базанов.
Цікавою і для банків, і для клієнтів представляється технологія PayPass, з її допомогою можна безконтактно розраховуватися карткою, просто прикладаючи "пластик" (як квиток в метро до турнікету) до спеціального пристрою і виробляючи таким чином оплату. Як повідомив D 'глава російського представництва MasterCard Андрій Корольов, вже влітку в Росії буде запущений пілотний проект з такою технологією. "Головне завдання - створити мережу прийому карт. За кордоном терміналами для обслуговування карт PayPass обладнуються місця швидкого харчування, заправні станції і транспорт, у нас робота йде зараз по тих же напрямках", - розповідають в MasterCard, не розкриваючи деталей.