полегшенням зрозуміла, що Бред жартує.
- Це не смішно, - пробурмотіла вона.
- Ні, звичайно, - розсміявся він.
Ніколи ще Пейдж так гостро не відчувала чоловічий погляд на собі. Їй здавалося, ніби Бред торкається до неї. Вона отямилася і поспішила в їдальню, щоб приступити до сервіровки столу.
У темряві їдальнею слабо мерехтів вогонь в каміні, який Пейдж затопила перед приходом Бреда, щоб трохи зігріти охолоджену кондиціонером кімнату. Пейдж включила лампу, що стояла на буфеті, а Бред почав переносити їжу з кухні, ставлячи страви на красивий обідній стіл з червоного дерева.
- Судячи з твоїх слів, Рози в курсі наших планів? - зауважив Бред, відсуваючи стілець для Пейдж і збираючись зайняти місце навпроти.
- Я розповіла їй сьогодні за обідом, - кивнула Пейдж.
- Я не сказала, що це ділова угода, якщо тебе це цікавить, - сухо відповіла вона.
Бред задоволено кивнув.
- Я знаю, що ви близькі подруги, і радий, що ти нічого їй не розповіла. Чим менше людей знають, тим краще.
- Якщо правда випливе назовні, це зіпсує твій імідж?
- Наше особисте життя стосується тільки нас, і нікого більше ... Дуже смачно, Пейдж! - додав він, змінюючи тему розмови. - А ти, здається, говорила, що не вмієш готувати.
- Почекай, спочатку доїси до кінця, - сказала вона, кисло посміхаючись.
- Коли ми будемо жити разом, ти можеш не готувати, якщо не хочеш. У мене є місіс О'Брайен, яка займається господарством в домі. Вона приходить кожен день.
Пейдж здивовано підняла брови:
- Ти так говориш, ніби вже розклав по поличках всю нашу спільну життя. Як я розумію, ми будемо жити в твоєму домі?
- Для мене так було б зручніше. У мене ж там офіс, звідки зручніше управляти справами і завжди є можливість допомогти керуючому, якщо виникають якісь проблеми з виноградником, - незворушно пояснив він. - Але якщо ти віддаєш перевагу залишитися тут, я все необхідне перевезу до тебе. Мені важливо, щоб ти відчувала себе щасливою.
Коли він був таким, Пейдж починала танути. Всі накази, які вона давала сама собі, випаровувалися в одну мить. Вона подивилася в глибину його темних очей і згадала, як він цілував її. Ні, неможливо повірити, що скоро ця людина стане її чоловіком, що вони сидять тут і обговорюють, де будуть жити.
- Ні, звичайно, буде зручніше, якщо я переїду до тебе, - погодилася вона, задоволена тим, що він надав їй вибір.
Бред жив у величезному особняку, збудованому в колоніальному стилі багато років назад. На відміну від будинку, в якому жила вона, будинок Бреда свідчив про багатство його предків. Вона давно не була там, але пам'ятала, що всередині все так само вишукано і красиво, як і зовні.
- Значить, домовилися, - посміхнувся він. - Тепер обговоримо інше. Я завбачливо замовив два квитки в Лас-Вегас на суботу.
Від подиву Пейдж поставила на стіл келих, який збиралася випити.
- Ми поїдемо туди, щоб одружитися, - посміхнувся він. - Я подумав, що в нашому випадку краще влаштувати церемонію подалі звідси, в незнайомому місці, - м'яко вимовив Бред.
Пейдж насупилася. Вона згадала, як вони з Розі ходили по магазинах, як та захоплено говорила про весілля тут, в місті, і вже почала складати список запрошених ... Звичайно, при обставинах, що склалися такого роду розмови безглузді, але їй все ж приносила задоволення ця балаканина.
- Ми можемо повінчатися в церкві на Даун-стріт. Дня два проведемо там, подивимося пам'ятки, краще пізнаємо один одного.
- По-моєму, ми вже досить добре знаємо один одного, - тихо промовила Пейдж.
- Не в тому сенсі ...
Пейдж здалося, що її серце зараз вистрибне з грудей. Вона зрозуміла, про що він.
- Я мав на увазі, що нам треба пізнати один одного з тієї сторони, яка зазвичай відкривається молодятам в медовий місяць.
Пейдж щосили намагалася не червоніти.
- Я зрозуміла, Бред. І зараз не хочу про це говорити.
- Чому? - Бред, на відміну від Пейдж, виглядав спокійним і незворушним. - Я думаю, це природно навіть для самих холодних людей.
Побачивши, що він вже закінчив, є, Пейдж пробурмотіла:
- Почекай хвилинку, я поміняю тарілки, - і поспішно повернулася на кухню.
І з занепокоєнням побачила, що Бред встає і йде за нею.
- Тебе чекає ще полуниця з вершками, - квапливо промовила вона, завантажуючи посудомийну машину. - Або ти віддаєш перевагу кави? Пейдж обернулася і тут же опинилася в міцних обіймах Бреда,
Всі права захищеності booksonline.com.ua