Чи замислювалися ви, чому та чи інша тварина називається так, а не інакше? З приводу походження деяких назв існує чимало версій, іноді це всього лише припущення, не підкріплені твердими доказами. А в інших випадках доводиться миритися з тим, що первозначеніе назви безповоротно втрачено. І все ж, давайте спробуємо розібратися.
Щоб розшифрувати сенс назви нашого давнього і вірного супутника і слуги - коня, потрібно спочатку відновити колишню, більш давню, форму імені: Комон. Далі слід згадати старослов'янську дієслово «КОМОС» - брикатися. Тільки тоді стане очевидно, що кінь - тварина, яке брикатися.
Слово змія родинно старослов'янського «земь», «земля». Змія буквально - «земляна, що плазують по землі».
Походження слова равлик пов'язують зі словом «вулик». Равлик - тварина, забезпечене норою, притулком, «вуликом».
Назва птиці чаплі утворено від дієслова Цапа в значенні «плескати, дріботати, незграбно йти». Якщо ж добиратися до най-най підгрунтя, то виявиться, що це дієслово - похідний від звуконаслідувального «чап» (уявіть плямкали звук, що виходить при ходьбі по бруду, по болоту).
Слово дятел вироблено від тієї ж основи, що й дієслово «довбати». Старовинне ім'я птиці було дещо іншим за формою - «делбтел» і означало «той, хто довбає, довбає, Долбунов».
Не так-то просто розгадати загадку назви птиці сорокопуда. Становище дещо прояснюється, якщо написати його по-старому: сорокапуд. Але ж і дієслово «пудіть» - гнати в сучасній російській мові невідомий. Допомагає зіставлення з українським «сорогін», де друга частина складного імені походить від «гнати». Отже, сорокопуд - сорокогон, що ганяє сорок.
Що лежить в основі назви кречет древнє спільнослов'янське «крек'» означало хрипкий крик. Омелюх - від «свірест», свист. Сова і сич - тезки, їх імена походять від слова «Сикало» - шипіти. Російське ім'я пугача (в діалектах зберігається форма «квілін») сходить до «квилить» - плакати. Варакушка - від родинного слова «воркувати». Загальна назва для дрібних пташок - пташка. Воно є суффіксальним похідним від дієслова «піку» - пищати.
В основі імені птиці яструба бачиться не збереглося давнє слово «айстр», тобто швидкий; лат. acer - гострий, стрімкий. Тобто буквально - «птах з гострим поглядом або стрімким польотом». Птах в'юрок - «юркая», існує українське «вьюрковатий» - перевірений, жвавий.
Назва пелікан, ймовірно, походить від грецького «пелекус» - сокира, по топоровідной формі носа. Ім'я павича французьке за походженням ( «павільйон» - намет, намет): розпущений віялом величезний і барвистий хвіст його і справді можна порівняти з наметом.
Французи перейняли у португальців, а з французького перейшло в російську мову прізвисько одного з зубастих китів - кашалота, що переводиться як «риба з великою головою».
Голову слона відрізняє помітна і в той же час дивовижна її приналежність - хобот. Слово є похідним від «хабіть» - хапати, хапати, захоплювати. Індуси порівнюють його з рукою - «хат», а самого гіганта вони називають «хати» - тваринам з рукою попереду голови.
Самці індійського крокодила гавіала носять на передньому, розширеному, кінці морди м'який придаток. Він нагадує за формою традиційний індійський глиняний горщик - Гхар. Звідси і пішла назва рептилії - гавіал, спотворене гхаріал.
Краснопевцев В.П. Людина дарує ім'я. - М. Радянська Росія, 1988. - 128 с.