З освіти і гуманізму наша європейська культура як з хворобою бореться вже три століття. Те романтики німецькі з нею борються, то слов'янофіли російські, то ще хто.
І, звичайно, ця битва не могла не знайти відображення в казках. Тим більше, що вона сходить до давнішого архетипу боротьби Добра зі Злом - архетипу гріхопадіння і вигнання Адама з Раю, наприклад. За девіз: «Станом як боги».
Або сюжету відпадання від Бога - сатани, гордого ангела Зоряниці з усім його почорнілим військом.
Цей архетип проявляє себе то так, то сяк. Ми подивимося на один з найкрасивіших його ізводів, на казку Антонія Погорєльського «Чорна Курка».
Що робить з людиною можливість «стати як боги» і чи потрібна вона йому?
«Що« німця »добре, то російській - смерть» - ось коротко перефразований суть ідеї цієї прекрасної, старої казки.
Під «німцем» (за влучним народному слівцю) мається на увазі «іноземець взагалі», точніше, «європеєць», а ще точніше - франкмасон, носій ідей Просвітництва.
Ця відома всім казка є не сильно зашифрованою алегорією про перебування масонів в Росії і їх невдалих реформах.
«Система моралі, прихована в алегорій і проілюстрована символами»
У казці Погорєльського на трохи архаїчному дитячою мовою розповідається і пояснюється, як при Катерині II (а час дії казки - як раз кінець її правління) з Росії пішли масони і розенкрейцери, колись прийняті з інтересом, довірою і повагою до їхніх ідей.
У казці пояснюється небезпека ідей Просвітництва на російському грунті на прикладі однієї показовою долі маленького російського дворянина - героя Альоші.
«Я б хотів, щоб, не вчившись, я завжди знав урок свій, який мені ні задали»
Ідеї французького Просвітництва і Гуманізму виходять з презумпції того, що людина від природи своєї добрий. Такий знаменитий гомункулус філософії: (реально ніде не існуючий) «природна людина» Руссо - милий моральний дикун.
«Злим» людини (на думку Просвітництва) роблять тільки зовнішні суворі обставини. Поганий політичний лад. Бідність. Неосвіченість. Природа-мачуха.
Змініть «паршиві зовнішні обставини» силою прогресу: наук, технологій та політичних партій - і спочатку добра людина не зіпсується.
Раз людина добра, то життя йому просто необхідно швидше істотно полегшити прогресом.
Прибрати все несправедливості, дискомфорт і інші тяготи побуту. Бажано, зробивши каскад радикальних революцій - в науці, в виробництві, в суспільстві.
По-перше, людина ж цього заслуговує і чекає. А по-друге, коли життя людини стане ще трохи легше, то у нього з'являться додаткові час і полювання стати ще більш добрим.
Ось короткий конспект філософії Просвітництва та Гуманізму, на якому базувалися і масони - найвпливовіша суспільно-політична еліта всієї Європи і Росії 18 століття.
Подивимося на казку Погорєльського. Так чи так уже мають рацію гуманісти?
Так людина, говорите, добрий.
Так, Альоша виявився добрим хлопчиком. Адже він полюбив і захотів врятувати від ножа дурною кухарки чорну курочку. За це мешканці підземної країни надали йому шанс: проси, чого побажаєш. І Альоша побажав.
«Я б хотів, щоб, не вчившись, я завжди знав урок свій, який мені ні задали».
Жителі їм сподобався вибір хлопчика. І правда - які ще більш важкі тягарі можуть бути у маленького школяра, ніж «противні уроки» і «різки» за неуспішність?
Такий же експеримент з народними масами ставили (в теорії) і масони. Несли людям добро.
І що ж вони зовсім скоро отримали у відповідь? Якого «нової людини»? Чи став Альоша ще добрішими, звільнившись від тиранії, дискомфорту і жорстких зовнішніх умов життя?
На жаль, Альоша практично втратив і ту доброту, яка виробилася у нього ... від тих найважчих умов, які його так гнелі.
Адже якби він не був одиноким хлопчиком в чужому пансіоні, вимушеним виживати, та хіба знайшов би він собі такого дивного друга - чорну курочку?
Хіба пошкодував би її сей мрійливий занедбаний хлопчик, часто плакав вночі в подушку? Так навряд чи.
Ось до яких результатів призвели дари добрих жителів підземелля:
-Ах, Чорнушка! - сказав Альоша у нестямі від радості, - я не смів сподіватися, що з тобою побачуся. Ти мене не забула?
-Ні, - відповідала вона, - я не можу забути наданої тобою послуги, хоча той Альоша, який врятував мене від смерті, зовсім не схожий на того, якого тепер перед собою бачу. Ти тоді був добрий хлопчик, скромний і чемний, і всі тебе любили, а тепер ... я не впізнаю тебе!
«Особливий Шлях Росії» або про що попереджав Погорельский
Біди і труднощі загартовують.
Правда, бувають люди, яких лиха не загартовують, а комфорт, навпаки, робить трохи добрішими.
На те ж і приказка: «Що росіянину - добре, то німцю - смерть».
Століттями кращі наші уми спостерігали Росію то так, то сяк і зробили дивний висновок: російських біди і труднощі загартовують.
Ви теж постраждалі, а значить - зросійщені: мої - безвинно полеглі, твої - безвинно сіли
Комфорт же і велика кількість благ російської людини навпаки, практично моментально, гублять. Він купує собі гармонь і йде в шинок.
Згадайте хоча б долю Єсеніна.
Масони, які несли одну-єдину філософію «негайно зробіть світ більш комфортним для людини!», Зрозуміли, що зазнали в Росії фіаско. Що тут якась своя філософія і свій казковий архетип Героя.
Не потрібно маленькому Альоші чарівне зернятко, щоб бути розумнішими всіх дітей в школі і в місті Петербурзі. Чи не це принесе йому щастя. Це його лише погубить і. некрасиво погубить.
Щоб Альоша став Людиною, йому повинно бути важко, а не сито, п'яно, модно і популярно.
Такий архетип «Шлях Героя» по-російськи. І це перша казка, яку російські діти прочитали на рідній мові. Прочитаємо її і ми - новим, уважним поглядом!