Хід → х е д,
дæхіцæн → дæх е цæн,
иу → е у
і так далі.
Вловивши цю закономірність, іноді говорять і пишуть "* кезгæ", Однак" Кізгæ"З іншого ряду, там" і ".
Списки дигорський-іронський відповідностей є, наприклад, в розділах про дигорський діалекті в «осетинському мовою і фольклорі».
Шоста глава «Нарису історії осетинської мови» присвячена діалектології. Словником її не назвеш, але при наявності інтересу до питання не можна не подивитися на неї - це найсвіжіший джерело.
Починаючи з цього запису, ми іноді будемо публікувати кілька іронський-дигорський відповідностей в рубриці "іронії-дігорон".
Цитата з нового PDF-файлу на ironau.ru:
Інше місце у Марцеллина говорить: «Вони (алани) постійними перемогами мало-помалу підкорили сусідні народи і поширили на них назву своєї народності, подібно персам».
Про що говорить це місце? Припустимо, що ім'я алан дійсна поширилося на деякі сусідні племена. Але хіба від цього алани, як особлива народність, перестали існувати? У сучасній іноземній пресі майже за правило прийнято називати всіх радянських людей російськими. Але кому ж прийде в голову, на цій підставі, стверджувати, що російські, як особливий народ, не існують, що вони є «географічним поняттям»?
Говорити про народ, якому приписується певна зовнішність (Амміан Марцеллін), певну мову (Цец), який відвідували десятками мандрівників, який підтримував жваві зносини з культурними народами Закавказзя і з Візантією і був добре їм знайомий, серед якого ряд століть велася християнська пропаганда, котра закінчилася створенням аланской єпархії, говорити про нього, що це не народ, а «географічне поняття» - це значить впадати в історичний нігілізм.
У третьому випуску передачі північно-осетинського телебачення "Мæхінимæр" Джанаєв Цара міркує про дигорський діалекті і його місці в телеефірі, в культурному житті республіки і в головах осетин.
Свого часу Георгій Маліїв і Созур Баграєв написали по одному віршу по-іронський. Ми публікуємо тут іронський вірш дигорський класика Маліева.
Вірші взяті з форуму «Осетинського мови онлайн», де вони цитуються за книгою
«Алихуизон мæсиг». Ирон АИВ дзирди хæзнатæ. Æвзæрст уацмистæ. Рауаг'дад «Іристон», Цхінвалі - 1987.
ХÆХХОН ЗАРÆГ
Арвил æрттівинц нæ хæхтæ,
Ц'ітітæй дæттæ кæлинц;
Дардæй нæ урссæр к'æдзæхтæ
Махмæ бæрзондæй кæсинц.
Цардмæ бæрзондæй кæсгæйæ,
Се 'знæгтæн федтой фидбон,
Федтой бæлліццаг сæрібар,
Баст цардæн федтой кæрон.
Нал х'уиси дардмæ сæ х'арæг,
Сау фæник готівка кæнинц нир.
Атидтой Фідаров рæхистæ, -
Зари фирцінæй бидир.
РАЙСТ сæ бартæ нæ адæм,
Скодтой сæхіцæн фæндаг.
Мауа ку, Мауа, нæ бæстæ,
Чи не знæгтæн фестæм сæ фаг.
Цæй-ма, нæ Іри фæсівæд,
Тохмæ æрбалæуу х'æддих,
Де 'знаг куи фезмæла ноджи, -
Равдіс та ноджи дæ тих.
Арвил æрттівинц нæ хæхтæ,
Ц'ітітæй дæттæ кæлинц.
Дардæй нæ урссæр к'æдзæхтæ
Махмæ бæрзондæй кæсинц,
Файл DjVU, зібраний заново Асланом Кудзаевим, дозволить ознайомитися з книгою в більш високій якості.