До лікарні в тяжкому стані привезли трирічну дівчинку Лізу. Стан її з кожною хвилиною погіршувався. Потрібно було терміново робити переливання крові. У залі очікування перебували її батьки і старший брат, якому недавно виповнилося п'ять років. Хлопчик свого часу переніс ту ж хворобу, від якої зараз страждала його сестра, і у нього в крові виробилися антитіла. Тому лікарі сподівалися на успіх переливання крові брата.
Лікарю було необхідно умовити дитину, і він запитав у брата Лізи, чи готовий він віддати кров своєї сестрички. На обличчі дитини на мить відбилося сумнів, але потім, глибоко зітхнувши, він сказав:
- Так, віддам, якщо це врятує Лізу.
Хлопчика поклали поруч з сестрою і почали переливання. Братик посміхався, бачачи, як щічки його сестри заливає рум'янець. Але раптом він різко зблід, посмішка зникла з його обличчя. Він дуже серйозно подивився на доктора і запитав тремтячим голосом:
- Доктор, а коли я почну вмирати?
З'ясувалося, що малюк зрозумів лікаря по-своєму: він подумав, що повинен віддати всю свою кров сестрі. І, будучи впевненим у цьому, ПОГОДИВСЯ.
← Жми "Подобається" та читай нас у Фейсбуці