Так, в значенні 'старий' використовує слово бабай Фіма Жіганец (псевдонім російського журналіста А.А. Сидорова, відомого своїми дослідженнями блатного жаргону) в своєму перекладі на феню пушкінського «Євгенія Онєгіна»: «Який же, блін, дешевий Зехер / Мені з бабаём грати в піжмурки »(пор.« Яке лукавство підступність / Напівживого забавляти ... »).
Наприклад, в фольклорних колискових піснях образ Бабая використовується для того, щоб неслухняні діти не вставали з ліжка після того, як їх поклали спати: «Ай, бай, бай, бай, / Не ходи, старий Бабай, / Коням сіна не дай. / Коні сіно не їдять, / Все на Михайлика дивляться. / Миша спить ночами / І росте по годинах. / Ай, бай, бай, бай, / Не ходи ти до нас, Бабай »; «Баю, баю, баю, бай, / Приходив вечір бабай. / Приходив вечір бабай, / Просив: Оленку віддай. / Ні, ми Олену не дамо, / Олену треба нам самим ».
Отже, бабай - це, без сумніву, давно відоме російській мові «лайливе слово» тюркського походження.
Ця версія і здається нам найбільш здоровою.
На відміну, до речі, і від популярного в Інтернеті пояснення, що yoкарний бабай - це, на самій-то справі, спотворене «якірний бабай». А вираз це нібито позначало професію: «Раніше так звалися люди, які займалися установкою і регулюванням якірних бакенів на Волзі. Коли змінювався рівень води, то у бакена, що стоїть на якорі потрібно було регулювати довжину троса. А так як на цю посаду брали в основному відставних матросів, тобто літніх людей (бабаїв), тому і пішла назва якірний бабай ». Слово бабай дійсно вживалося в астраханських і каспійських говорах у значенні 'великий становий якір', 'найбільший якір на судні' (див. Наприклад, вказівку В.І. Даля: «Астра. Великий, становий якір»), і значення це також сходить до тюркського babá 'батько, дід' (Анікін А.Є. Указ. соч.) - мабуть, на грунті контамінації значень слова бабай і виросла вигадка про невідомому «якірному баба».
С. Друговейко-Должанська
С. Белокурова
У всьому є позитивні моменти # 33;
хех, нашол трохи
Але ж колись давно (приблизно в 10-14 століттях н.е.) на Русі, слово Блядь було дієсловом і писалося з буквою Т як блять. (Природно, Вікіпедія дає дещо інше тлумачення)
Але насправді дієслово Блять був таким же загальновживаним як Гуляти, Ткати, Жати (хліб), сукати (дратву), Дерти (лико), плести (постоли), тика (тікати) і т.д. Блять - означало споконвічно жіноче заняття, але не роботою а меланхолійним мріянням про чоловічому статевому члені (хуе). Тобто Блять = мріяти, страждати. Закинувши господарство, дівки могли цілими днями і ночами блять не заплющуючи очей. Жінки в Стародавній Русі любили займатися цим і колективно, зібравшись в хаті і суча дратву, сидіти і блять. під стогони і подхіхіківанія. Бабусі, злобно дивлячись услід молодухе, що йде по селу з розпущеною косою, говорили - Вона, Наська-то з роботи пішла блять. Ну і так далі.
Конструктивно це дієслово належав тільки жіночої статі і таким чином, блять могли лише жінки та дівчата - так і повелося що дієслово блять, був так званим Недостатнім дієсловом і винятком, у якого були відсутні деякі форми, історично притаманні іншим інфінітива. Збереглися берестяні рукописи де давньоруськими карлючками були видряпані деякі окремо видозмінені форми цього слова - Наприклад: - Якби блять і не працювати. - Надись бляла як собака. - Дівки проблялі весь пост. - Взблятнулось недавно.
Також виявилися і прислів'я з приказками: - Краще день поблять ніж сіно жувати, - Сяду на пеньок, побляю трохи.
Або ось частушки: - Мій миленок обіцяв постоли з бубонцями, а залишилася блять одна в лазні з огірками. - Дівки в озері не блять. ловлять щук руками - мужики на них дивляться з мокрими штанами.
Так ось і прижилося це слово в сучасній російській мові, як відомо самому могутньому і багатому на матюки і лайки
Блядь - Слово походить від давньоруського дієслова блядіті, що означало "обманювати, базікати" і восходившего до праіндоєвропейському bhla- - "дути" (звідси ж, наприклад, англійське bladder - "міхур" і "базікало", і знамените французьке bla-bla -bla - "пусті балачки"). Сучасне значення - швидше за все результат контамінації (смислового змішання) зі словом блуд, що походить від давньоруського блудіті - "блукати", який отримав метафоричне розширення "прелюбодействовать, жити безладним статевим життям". До XVIII ст. слово б. без обмежень вживалося в літературі.
Гугль всім допоможе # 33;