Ах, мій милий «Нахтігаль»
У мене є один приятель, з яким ми кілька днів тому перекинулися парою слів з приводу перейменування проспекту Ватутіна в проспект імені відомого коллаборанта, пособника нацистів Романа Шухевича.
У Слави батько був кадровий військовий, який служив за радянських часів в Ризі, потім чоловіка перевели служити до Львова.
Славін тато при обміні житла навіть спеціально вибрав квартиру на проспекті ім. Ватутіна, на Троєщині якраз тому, що генерал Ватутін йому був доріг, повагу до радянському генералу Великої Вітчизняної було безмежним.
- Добре, що батя не дожив, - сказав Слава. - Чудо просто, що не дожив.
Тепер часто доводиться чути від киян мого віку і старше: «Як добре, що наші старі батьки до цього не дожили!»
Раїса Григорівна, заслужена вчителька України, корінна киянка, нині покійна, моя добра знайома, теж до цієї ганьби не дожила.
Кияни бояться підписувати петиції
Як тільки мер Кличко дав добро на перейменування проспекту, українські ЗМІ навперебій взялися за біографію Романа Шухевича. Такий брутальної пральні та представити було важко: і нацистом не був, і не вбивав.
Відомий український політик Олена Бережна, директор інституту правової політики, організувала петицію проти перейменування проспекту ім Ватутіна. У Києві вже зібрали близько 3 тисяч підписів з покладених десяти тисяч.
Однак кияни не хочуть підписувати ніяких петицій, оскільки побоюються оприлюднити свої дані, і тому ці електронні відозви набирають так мало голосів.
У соцмережах ходять чорні жарти: «Всіх, хто підпише - занесуть на« Миротворець ».
А мені особисто в якийсь момент стало все одно. Я навіть за те, щоб тут пам'ятника Миколі Ватутіну, який неподалік від Верховної Ради, не було: менше приводів для глуму і актів вандалізму. Та й захистити пам'ятник без ризику бути побитим і ображеним тут просто нікому.
В районі сільгоспакадемії у всіх городи. Деякі викладачі наймають студентів, щоб ті скопали їх невеликі ділянки. І ось один літній викладач, у якого артроз і ноги ледве ходять, найняв свого аспіранта на ім'я Ярик для такої роботи.
Похмурий «західняк» родом з Коломиї мовчки копає город старому, але погрожує, коли розмова йде про політику, йти стріляти з кулемета москалів. Проспектом Шухевича Ярик цілком задоволений. І тут таких задоволених дуже навіть багато.
Але все це сталося не вчора, а набагато раніше.
Прийшовши на це засідання поет Дмитро Павличко (що він там робив?) Натхненно «підтримав» Патона:
- Важливо не те, що ми все втрачаємо і деградуємо. Головне, що ми тепер відрізали все від Москви, назавжди.
Цю історію розповів мені той самий літній учений, якому сьогодні копає город його аспірант, український націоналіст Ярик.
А кияни. Вони вже нічому не дивуються. У кращому випадку багато з них промовчать або помітять філософськи: «Людям вижити треба».
ПОЛИНА ОРЛОВСЬКА Джерело →
Шановні друзі! Підпишіться на нас у соцмережах, щоб бути першими в курсі найцікавіших статей та новин!