Дорогі друзі ви читаєте інтерв'ю з Абдуль-Карімом - іжевчаніном, який прийняв Іслам і розповів нам про те, чому він вирішив зробити цей крок. Але багато мусульман підтвердять, що прийняти Іслам легко, а набагато складніше - не відступати від релігії в своєму подальшому житті, як би важко не ставало. Напевно ще складніше міцно дотримуватися Ісламу буває тим, хто звільнився з місць позбавлення волі або ще знаходиться там, тому що в цьому випадку їм доводиться міняти весь спосіб свого життя: і знайомих, і звички, і свою «злодійську романтику». Про те, що означає прийняти Іслам і не відступатися від нього для людини, за плечима якого вже є дві судимості, нам розповість наш земляк, який, прийнявши Іслам, вибрав себемусульманское ім'я - Алі.
- Наскільки мені відомо, ти прийняв Іслам у в'язниці. Як в таких важких умовах виникло бажання прийняти цю релігію?
- Я прийняв Іслам, коли перебував в колонії-поселенні в Сарапул. Спершу там не було мусульман, і я ні з ким не спілкувався на релігійні теми. Потім в колонію перевели Ахмада з можга, ми познайомилися. Дивлюся - він намаз читає. Це було дивно: кругом злочинці, рецидивісти, а ця людина намази читає! У мене тоді всередині немов ворухнулося щось. Ми з ним почали розмовляти про віру, про Іслам. Перші 2-3 дні він розповідав, а я слухав. А після цього я почав сам ставити йому запитання, намагався дізнатися для себе все, що потрібно. Тому я прийняв Іслам повністю усвідомлено, вивчивши, що це за релігія, до чого вона закликає, чого навчає.
- А що тебе спонукало до такого рішення?
- Я просто хотів вийти з того суспільства, в якому я перебував, в якому люди обманюють, вбивають, ґвалтують, пиячать. Мені набридло все це, я шукав щось краще. І ось так я став цікавитися Ісламом. І чим більше я вивчав цю релігію, тим більше я переконувався, що вона дуже корисна для людей, несе багато добра, а все, до чого вона закликає, не йде на шкоду людині, а, навпаки, лише допомагає йому.
- Як же ти опинився у в'язниці тоді? Може, випадково?
- Ні, в тюрмі я опинився не випадково. Коли сидів в колонії-поселенні, це був вже мій другий термін. А в перший раз я відсидів 4 роки, вийшов на свободу і ніяких уроків для себе не зробив. Я продовжував жити як раніше - вільно, хвацько, собі на втіху. Але таке життя, звичайно ж, потребує великих грошах, і ось я знову попався і опинився за гратами. Я зрозумів, що треба щось зробити з собою, змінити своє життя, адже жити так, як я жив - неправильно. До речі, коли я прийняв Іслам, багато навколишні - і співкамерники, і охоронці, - ставилися до мого вибору дуже легковажно. Вони навіть вголос говорили, що я, мовляв, захопився, пограю трохи, а потім все кину. Або коли звільнюся, то спиртне, наркотики, жінки повернуть мене на старий шлях. Але Аллах бере і ставить на Свій прямий шлях, кого забажає.
- Після того, як ти прийняв Іслам, чи змінилося щось у твоєму житті?
- Все змінилось. Навіть не знаю, як це висловити в одному слові. Таке відчуття, що раніше світ для мене стояв догори ногами, а коли прийняв Іслам, все ніби стало на свої законні місця. Коли я почав чинити молитви, в моєму житті стали траплятися дивні речі, їх неможливо пояснити матеріальними причинами, неможливо називати збігами. Так, я просив Аллаха дарувати мені в дружини грамотну мусульманку, яка б міцно стояла в цій релігії і дотримувалася її законів. Саме так і сталося - всього лише через 2 місяці після звільнення я одружився, і моєю дружиною стала прекрасна мусульманка, з нею ми говорили про Іслам, вона радила мені, як правильно потрібно поступати по шаріату, і багато в чому була для мене і вчителем, і прикладом. Потім я став просити Аллаха дарувати нам дітей, і у нас народився малюк. Я просив Всевишнього про матеріальне, і Аллах теж мені все давав. Я дуже вдячний Аллаху за те, що почув мої молитви. Сім'я, діти - для мене це зараз дуже важливо.
- За ті роки, що пройшли після звільнення, напевно, траплялися і важкі часи, коли і грошей не вистачало, і життя не йшла ... Будучи вже мусульманином, тобі не хотілося в такі моменти піти «на справу», як раніше, добути легких грошей ?
Так що, якщо Тарас звільниться, нехай знає, де можна знайти мене - в мечеті в Іжевську.
Джерело: Газета «Муслім» № 3