В с. Доброчин один з місцевих активістів зазначив, що були б гроші, жителі села самі все організують і зроблять, не чекатимуть на чиюсь допомогу. Прикладом такої діяльності є проект по збереженню фресок 16 століття в місцевому костелі. Гроші на проект виділив Європейський союз.
Взагалі, в сусідній державі існує політика зближення рівня життя в місті і селі. Примітно, що в жителів сільської місцевості немає присадибних ділянок. Земля навколо будинку є, але це доглянуті газончики і клумби. Також можна побачити на прибудинковій території мангали, гойдалки і все інше для відпочинку. Грядки теж довелося побачити, але буквально 2 на 2 метри з петрушкою і кропом. Про жодні гектарах під картоплею мова не йде. Працюють сільські жителі в довколишніх містах або промислових зонах. Їдуть, як і в нас, на заробітки в багатші країни (Німеччина, Великобританія, США, Канада та ін. Країни).
Дивують в Польщі за межами великих міст дороги - дуже якісні.
Сільськогосподарська земля в Польщі - це товар. Хоча існують законодавчі обмеження - 300 га в один руки, і людина повинна жити, працювати на купленій землі. Іноземці є, але небагато. В основному, італійці та голландці, які створюють молочні ферми і налагоджують виробництво молочної продукції. Фермери мають податкові пільги. На зборі врожаю працюють наймані робітники, часто - українці. Поляки зізнаються, що без робочої сили з України важко довелося із збиранням врожаю ягід і фруктів.
Для українців незвичайної в Польщі була активність самих громадян. Вони пишуть різні проекти в ЄС і виграють гранти, створюють невеликі сквери, дитячі майданчики, проводять різні заходи в селах. Майже у всіх селах зроблені дуже гідні стадіони, встановлені тренажери для занять спортом на свіжому повітрі.
Головним підсумком візиту польських сіл стало розуміння: для того, щоб жити по-іншому, потрібно думати по-іншому, і не чекати, що все зробить хтось замість нас.
Популярні за тиждень
