Корми, найбільш придатні для корів
Корми, які використовуються для годівлі тварин, поділяють на рослинні і тваринні. Рослинні в свою чергу на об'ємні (грубі і соковиті) і концентровані. Основу раціону великої рогатої худоби становлять рослинні корми, які мають однакову структуру хімічного складу, але містять різну кількість поживних речовин. Чим більше в кормі води, тим нижче його поживна цінність і тим гірше він зберігається. Тому різні корми піддають спеціальній обробці: сушці, силосування і так далі. Важливо, щоб в приготованому для годування кормі містилися в достатній кількості білки, жири, вуглеводи і мінеральні речовини.
До числа кормів, що містять повноцінні білки, відносяться корми тваринного походження, хороші трави і сіно (особливо бобова), силос, картопля, макухи. Клітковина необхідна для нормального травлення. Недолік її приводить до порушення процесів жуйки. Жир міститься в кормах в малій кількості, але відсутність його чинить негативний вплив на організм, особливо телят. Для корів важливі вітаміни: A. D. У рослинних кормах міститься провітамін А (каротин).
Багаті їм моркву, бобове сіно, трав'яна мука. Сіно, яке зберігається в стогах, швидко втрачає каротин. Вітаміном D багато сіно сонячної сушки, багато його в риб'ячому жирі. Найбільш важливе значення для життєдіяльності тварин мають кальцій, фосфор, натрій, калій і інші елементи. Багато кальцію в листках і стеблах рослин, в зернах і насінні його менше. Фосфору в рослинних кормах в 3 - 4 рази менше ніж кальцію. Потреба в натрії заповнюють згодовуванням кухонної солі. Хорошим джерелом кальцію є бобова сіно і силос, а фосфору - пшеничні і житні висівки, макухи.
До зелених кормів відносяться всі їстівні трави луків і пасовищ, а також спеціально посіяні на зелений корм. Найбільш повноцінні в харчуванні молоді зелені рослини. Важливо скошувати зелених кормів для годування не більше добової потреби, щоб не псувалися.
Силос є живильний і дешевий молокогонним корм. На силос можна використовувати ті корми, які важко зберегти іншими способами, крім того на силос корми можна прибирати в будь-які погодні умови. На силос йдуть кукурудза, соняшник, люпин, бобові багаторічні трави, бадилля картоплі, коренеплоди і багато інших. Силос, приготований з застосуванням хімічних консервантовможно згодовувати через 2 місяці після його закладки. Для поліпшення якості силосу його збагачують азотом та іншими речовинами, вносячи сечовину, двовуглекислий амоній. Основні вимоги до закладання кормів при силосуванні полягає в швидкому 2 - 4 дня наповненні ємності силосуемой масою з щільною пошаровим трамбуванням. Потім масу закривають плівкою, тонким шаром вапна-пушенки для захисту від гризунів, а потім вкривають шаром землі. Силос зберігають в наземних, напівзаглиблених і заглиблених траншеях. Повна герметичність забезпечується в силосних баштах. Так як силос при виїмці швидко псується, діставати зі сховища потрібно не більше добової потреби стада.
Сінаж - це прісний корм з приємним ароматним запахом, смаком, близьким до смаку зеленої трави. У сенаже зберігаються найбільш цінні частини рослин (листя, квіти), тому втрати поживних речовин невеликі. Він може служити єдиним кормом для худоби; взимку він не замерзає. Отриману масу для сінажу (підв'ялені і подрібнену) швидко укладають в траншеї, трамбують пошарово, заповнюють в 3 - 4 дні. Траншеї роблять наземні, полузаглубленние. Масу закривають плівкою, потім присипають землею, сухим торфом, тирсою. Також Сінажний масу закладають і в сенажні вежі, з такими ж вимогами.
Джерелом повноцінного протеїну та каротину є гарне сіно посівних трав і природних сіножатей. Сіно готують з конюшини, бобових, люцерни та інших трав. Скошують трави в термін, коли вони добре облистяні. Скошену траву залишають в прокошуваннях, потім збирають у валки. Підсохлу траву складають у копиці, потім у стоги. Добре зберігається і сіно, спресовані в тюки, які укладають в штабель. Джерелом клітковини для тварин служить солома. У корм використовують солому ярих культур, озима солома йде на підстилку. Солому перед годуванням подрібнюють, запарюють, змочують, змішують з іншими кормами, обробляють лугами, щоб підвищити засвоюваність. Для поліпшення якості соломи її також змішують з силосом, сінажу, коренеплодами.
Як корм використовують також стрижні кукурудзяних качанів, кукурудзяні стебла, які подрібнюють, присмачують цукровим буряком, розчином кухонної солі, концентратами.
Охоче поїдаються великою рогатою худобою корені і бульбоплоди. Це цукровий та кормовий буряк, турнепс, бруква, морква. Листя їх згодовують в свіжому вигляді, що силосується. Перед згодовуванням все це миють. Дорослим тваринам дають в цілому вигляді, молодняку - подрібнюють. Коренеплоди та бульбоплоди можна і силосування і зберігати в сховищах. Так само на корм худобі використовують кукурудзу, овес, ячмінь, жито, пшеницю, просо. Їх називають концентрованими кормами, так як в них міститься велика кількість поживних речовин. Зерна хлібних злаків багаті вуглеводом, зерна бобових - білком, насіння олійних - жиром. Горох, вика, сочевиця скармливаются подрібненими або у вигляді борошна грубого помелу. Люпин перед годуванням замочують у вигляді на 24 - 36 годин, потім пропарюють 1 - 2 години, промивають водою від гіркоти.
Дуже цінний корм для тварин - соя.
У процесі переробки насіння зернових культур виходять побічні продукти, які використовують при годуванні тварин. Це: висівки, борошняний пил, січка зернова, макуха.
Молочні корми відіграють велику роль в годівлі великої рогатої худоби і в першу чергу при випоювання телят. Це незбиране молоко, обрат, молочна сироватка, маслянка. Для годівлі тварин використовують продукти м'ясо і рибопереробки. (М'ясо-кісткове, кісткове і рибне борошно) Скармливают їх в невеликих кількостях до 0,5 - 1,5 кг в день.
Комбікорм - складна однорідна суміш, що складається з різних кормів, очищених, подрібнених і підібраних за науково обгрунтованими нормами. Окремі корми, які містять всіх необхідних тварині елементів живлення, в суміші доповнюють один одного і утворюють повноцінне кормове засіб. Комбікорми виготовляють на спеціальних заводах за встановленими рецептами в розсипному, гранульованому і брикетованому видах. Комбікорм використовують в доповненні до грубих, соковитих і інших кормів місцевого виробництва.
Ефективність використання корму на виробництво продукції в значній мірі залежить від того, як дотримується встановлений режим годування. Під режимом годування розуміють час і число годувань на добу, послідовність роздачі кормів, водопій тварин. Годувати корів необхідно в один і той же час доби, рівномірно розподіляючи корму між окремими годуваннями, щоб тварини були ситі від одного годування до іншого. Залежно від сезону року годування буває зимовий і літній. Основу зимового годування складають грубі, соковиті і концентровані корми, а річного - зелена трава і як добавка - концентрати.
Усі корми і пасовищні ділянки розподіляються між різними групами худоби. Кормової план на зимовий період складають з урахуванням витрат кормів (скільки і яких) в кожний місяць зимівлі. Частина корму залишають у вигляді страхового запасу, який не підлягає розподілу. Одночасно в кормовому плані передбачають способи підготовки кормів до згодовування і заходи для підвищення поживної цінності для грубих кормів.