Латинізація казахської мови - постійний предмет спору серед лінгвістів, адже єдиного варіанту не існує. Проблема в тому, що в казахською мовою звуків більше, ніж букв в латинському алфавіті. Провести однозначну паралель між звуками і буквами не можна, адже латиниця з'явилася як писемність для романських мов, а казахський відноситься до тюркських, має іншу фонетичну структуру.
У тексті сильно помітна головна особливість алфавіту - діакрітіка. Це різні рисочки-гачки, які додаються до букв, щоб відобразити відсутні звуки мови. Діакритичні знаки - акценти, короткі, умляути - звичайно, вирішують питання з браком букв, але створюють візуальний сміття. Лаконічний текст перетворюється в рогатої-хвостате щось.
В інституті мовознавства ім. А. Байтурсинова лінгвістичні дослідження тривають. Зараз один з пріоритетних варіантів такої:
Принципових відмінностей від латиниці Казінформ в ньому немає. Лінгвісти всього лише замінили одні види діакрітікі на інші: ş → š, А також трохи оптимізували літери, виключивши ті, які були успадковані з кирилиці: ï (І), x (х). Варіант Казінформ всього лише був побуквенно транслітерацією казахської кирилиці без урахування особливостей мови.
Подивившись на ці алфавіти, стає трохи сумно. Реформа писемності адже задумувалася не тільки для того, щоб поміняти одні букви на інші, це недалекоглядно. Мова, який не розвивається, приречений на зникнення. Буде неправильно успадковувати помилки кірілііци, новий алфавіт повинен стати ковтком свіжого повітря для казахської мови.
Ця латиниця вирішує всі проблеми з нагромадженням діакрітікі двох попередніх варіантів. Зроблено дуже простий хід - щоб позначити відсутні літери, до існуючих доданий апостроф справа, а також введені диграфи - літерні сполучення. Ш перетворюється в sh, ғ в gh.
Завдяки тому, що алфавіт містить виключно символи стандартної латиниці, забезпечена його повна комп'ютерна підтримка навіть на дуже старому обладнанні.
Узбекистан не можна назвати хорошим прикладом для наслідування. Минуло вже більше 20 років, але в країні все ще основний писемністю є кирилична. Можливо, не останню роль в цьому зіграв прийнятий проект латиниці.
Звернемося до минулого. У 30-і роки XX століття в СРСР був експеримент по впровадженню універсальної латиниці для тюркських народів - яналіф. У цій абетці дефіцит букв дозволили, застосувавши діакрітікой і придумавши унікальні символи, неіснуючі раніше в латиниці.
Головна зручність було в тому, що одна буква позначала один звук, діакрітікі було небагато, текст виглядав досить цілісно і красиво.
Однак зараз використовувати цей алфавіт - не найкраще рішення. У ньому є нестандартні символи, відсутні в багатьох комп'ютерних шрифтах. А деякі знаки до цих пір не включені в універсальний міжнародний стандарт кодування символів - Юнікод. який за задумом творців повинен включати в себе всі символи існуючих і зниклих писемностей світу.
Взяти кращі ідеї латинізації, створити простий, зручний, лаконічний алфавіт конкурентоспроможного мови - таку мету поставили перед собою ентузіасти з проекту Kazak Grammar Nazi.
За основу візьмемо фонетику казахської мови. У таблиці представлені основні звуки, крім того, зараз в мові є і запозичені, наприклад ф, х.
Над латинським позначенням деяких звуків можна не розмірковувати - немає багатозначності. Вони будуть збігатися з їх позначенням в МФА - Міжнародним фонетичним алфавітом. Наприклад, [m] - m, [p] - p. Щоб уникнути диграфів і діакрітікі, постараємося підібрати зручні символи, які вже існують в стандартах латинської графіки.
Для звуку, позначає в кирилиці як ң, візьмемо латинську букву ŋ. Крім того, що це цілісна графема, у багатьох мовах і навіть в фонетичному алфавіті вона позначає рівно той же звук, що і в казахською мовою. А це вже додатковий плюс для сприйняття тексту, особливо іншомовними.
Для заміни кириличної ш - буква латиниці c. Нехитрий і елегантний хід. Навіщо придумувати «хвостики» і «пташки» над буквою s, коли можна просто задіяти невикористаний символ. Це ідея не нова - саме так позначався звук ш в яналіф.
Казахська фонетика підпорядковується закону сингармонізму. У слові, виключаючи деякі запозичення, можуть бути тільки голосні або переднього ряду, або заднього, так звані «тверді» і «м'які». У твердому слові бувають звуки қ і ғ, а в м'якому - до і м Такі звуки називаються аллофонами. тобто фактично однакові, але їх вимова різниться в залежності від сусідніх звуків слова. Навіщо створювати надлишкові літери? Прибираємо q, Алофон қ і до будуть позначатися однією буквою k. Також і з парою ғ-г, їх замінить одна латинська g.
Деякі вважають, що через такого рішення звуки одного разу зіллються в один, і зникнуть в промові қ і ғ. Така думка не має під собою реальних підстав - від простої заміни алфавіту звуки не зникають.
У Киргизстані в 40-і роки минулого століття, як і в Казахстані, була прийнята кирилиця. Особливістю писемності була відсутність окремих букв для звуків қ і ғ. Минуло вже більше 70 років, але ці звуки, відсутні в листі, в промові киргизів нікуди не зникли.
Ще один приклад аллофонов - звуки л і ль. Хоч ці звуки і позначаються однією буквою л, але нікому не спадає на думку їх переплутати при вимові: қол [қол] - кел [кель].
Багато мов можна привести в приклад: англійська і французька, де написання сильно відрізняється від вимови, арабська, в якому збереглися голосні, повністю відсутні на листі.
Проти об'єднання букв виступають так звані «адепти секти Q». Деяким людям настільки сподобалася одного разу висунута ідея використання літери q замість қ, що вони в терміновому порядку кинулися всі перейменовувати, часто без практичної необхідності, на догоду популістам.
Зовсім без діакрітікі не обійтися. Для позначення відсутніх голосних в алфавіті використовуємо перевірене рішення - умляути. У багатьох мовах ці знаки означають «пом'якшену» версію голосного звуку, буде плюсом.
У сучасному казахською мовою багато запозичень, є арабські, перські, російські. Багато терміни вже складно уявити, використовуючи тільки класичну казахську фонетику. Інтернаціональні терміни, топоніми містять відсутні в казахської фонетики звуки. Наприклад, Франція. За стандартами кирилізації казахської мови всі подібні слова бралися з російської як є, в тій же самій буквеної формі, з чужими мови звуками. Звернемося до докірілліческім часів.
На наведеному вище зображенні вказані назви країн так, як вони записувалися яналіф, максимально адаптовано до казахської фонетики.
Німеччина - Керман, Франція - Пиранси, Італія - Ійталійа, Англія -Ағилшин, Швеція - Шібет, Норвегія - Норбеков.
Часи змінилися, казахську мову теж не стоїть на місці. Середньостатистична людина, що говорить українською, вже давно не відчуває проблем з проголошенням нових звуків. Частина їх з'явилася разом з арабськими і перськими заімоствованіямі. Тому в алфавіт можна додати літери для позначення цих звуків - f, v, h.
Робити дві різні літери для [х] і [h] не має сенсу, в сучасному казахською мовою грань між цими запозиченими звуками стерлася.
Тепер поговоримо про правила транслітерації. Найбільше запитань може виникнути з буквами і, у кирилиці. Ці букви позначають відразу кілька звуків.
У латиниці буде досить розгорнути дифтонги, перетворивши їх в одну-дві окремі літери.
Сіир - sıyır, іне - iyne, іелік - iyelik, інтернет - internet
Ру - ruw, Ауа - аwa, құйису - kuyısıw, күйісу - küyisiw
Букви Ю, Я перетворюються з урахуванням того, що вони є дифтонгами. Аю - ayıw, яғні - yagnıy.
Буква Ч перетворюється в C: чек - cek.
Подивимося на те, що вийшло в результаті.
Гарно. Немає великого сміття від діакрітікі, текст виглядає органічно. Зовні відрізняється від латиниці інших тюркських мов, що забезпечує його впізнаваність.
Давайте для порівняння візьмемо один і той же текст на цьому алфавіті і на графіку від інституту мовознавства.
Для інтересу дав прочитати домашнім два варіанти тексту, Козак грамнацист, і Казинформа, все вибрали варіант Козак грамнацист як більш зрозумілий і красивий. - користувач сайту yvision.kz
На додаток до алфавітом Kazak Grammar був розроблений прототип клавіатури для нового алфавіту. Всі символи поміщаються на основну клавіатуру, тому цифрові кнопки залишаються недоторканими. Також внесено символ тенге, який все частіше застосовується в життя.
