Чоловік на автомобілі повертався додому, розсерджений і втомлений. На роботі видався важкий день, тому єдине, чого він хотів, - це швидше опинитися вдома. Але, як на зло, всі світлофори перед ним спалахували червоним. Нарешті, він звернув у невелику вуличку і додав газу. Але раптово перед ним промайнула фігурка дитини. Чоловік різко натиснув на гальма і вибіг з машини ... Він тільки що збив хлопчика.
Усвідомлюючи весь жах того, що сталося, він взяв дитину на руки, поклав на заднє сидіння автомобіля й поїхав до найближчого відділення швидкої допомоги. У нього підкошувалися ноги, коли він заносив дитини до приймального покою. - У нього є страховка? - поцікавився черговий лікар. - Напевно ні. Я не знаю, - перелякано відповів чоловік. - Ми не можемо прийняти його без страховки. Скажіть хоча б його ім'я, - наполягала медсестра. - Я не знаю його імені, будь ласка, зробіть що-небудь, - благав чоловік. - Це ж дитина. Я не хочу, щоб вина за його смерть лежала на мені! - Ми оформимо його, - роздратованим голосом сказав лікар, - але вам потрібно буде заплатити благодійний внесок в нашу лікарню і оплатити послуги медперсоналу і ліки.
Я випишу вам чек, оплатіть його в касі і прийдете сюди. Збентежений і переляканий чоловік побіг у касу. Він був готовий на все, лише б швидше врятувати малюка. Почуття провини не давало йому спокою. Але у лікарняної каси він виявив, що залишив гаманець в машині. Чоловік кинувся на парковку і став шукати потрібну суму. Майже через сорок хвилин дитину оформили, і лікар прийшов оглянути його. Але, побачивши хлопчика, доктор побілів і впав перед ним на коліна. - Синку, - тільки і зміг прошепотіти він ...