Я не вірила в таке. Вийшла заміж по любові, але ми ідеально підходили один одному, мені б і в голову не прийшло, що я зустріну когось і закохаюся з першого погляду. Була в головній філії фірми по роботі в Москві, і тут побачила ЙОГО. Я відразу зрозуміла, що хочу з ним спілкуватися, подобатися йому, хочу чути від нього компліменти і *****. Зробила все, щоб мене перевели з мого міста в Москву на ту ж посаду, чоловік був у шоці. Зняла квартиру в Москві, бачилася з Ним кожен день, для мене це був верх щастя на той момент. Дальше більше. Він дійсно надавав мені знаки уваги, але потім ясно дав зрозуміти, що як дівчина я йому не потрібна. Я його любила майже 5 років, пішла від чоловіка, пішла з роботи, він сам давно переїхав в інше місто, а я тепер живу в Москві і розумію, якою була дурепою
Було. Супроводжувалося низкою знаків і збігів. Та тільки сьогодні вранці, наприклад, вирулюю з двору на жваву вулицю - і він їде позаду мене, обидва на великій швидкості (я на роботу спізнювалася, а він - не знаю). Але як так співпало до секунди практично, що я виеxала на дорогу прямо перед ним. І таке частенько проісxодіт.
Відносини тільки розвиваються болісно повільно. Поки навіть не друзі. Десь раз на тиждень-два бачимося, обмінюємося парою слів і поглядів. Вчора, нарешті, потиснули один одному руки, з його ініціативи. Думаю, його зупиняє моє заміжжя. Не можу не поважати, але що робити з почуттями. Чоловікові в сексі вже місяць-півтора відмовляю, просто не хочу його більше. Спочатку представляла того під час сексу, а зараз навіть і так не хочу і не можу. Така байдужість настало. Напевно, це як мінімум знак того, що з чоловіком нічого не тримає і треба уxодіть. Але, зрозуміло, сподіватися, що з часом щось складеться не буду, звичайно. Він взагалі своєрідна людина, з чудинкой, хоча і це мені в ньому подобається.
Я не вірила в таке. Вийшла заміж по любові, але ми ідеально підходили один одному, мені б і в голову не прийшло, що я зустріну когось і закохаюся з першого погляду. Була в головній філії фірми по роботі в Москві, і тут побачила ЙОГО. Я відразу зрозуміла, що хочу з ним спілкуватися, подобатися йому, хочу чути від нього компліменти і *****. Зробила все, щоб мене перевели з мого міста в Москву на ту ж посаду, чоловік був у шоці. Зняла квартиру в Москві, бачилася з Ним кожен день, для мене це був верх щастя на той момент. Дальше більше. Він дійсно надавав мені знаки уваги, але потім ясно дав зрозуміти, що як дівчина я йому не потрібна. Я його любила майже 5 років, пішла від чоловіка, пішла з роботи, він сам давно переїхав в інше місто, а я тепер живу в Москві і розумію, якою була дурепою
Знаєте, мене не лякає розлучення. Навпаки, хочу свободи від одноманітності і тиранії. Можливо, поьетому і привернув неоднозначний персонаж. Але він мені чомусь як рідний, як ніби до ьетого зустрічалися. Немає почуття недосяжності, як з попередніми закоханостями. Навпаки, якесь тепле почуття комфорту.
було
зробила висновок ще в юності-любити тільки за конкретику, усвідомлюючи, що тобою дорожать і тоді можлива взаємність ..
за красиві очі або слова не слід любити і тим більше вірить словам або оманливим посмішкам
люди мають один рот і 2 вуха, 2 руки. щоб менше говорити, а слухати і робити конкретні вчинки.
Людину люблять просто тому, що він такий який він є. А не «за конкретику". Ви ніколи не любили.
Мережеве видання «WOMAN.RU (Женщіна.РУ)»
Контактні дані для державних органів (в тому числі, для Роскомнадзора): [email protected]