Економіка Греції переживає кризу вже сьомий рік поспіль. Незважаючи на це, багато підприємців продовжують боротися за свій бізнес. Правда, зі змінним успіхом.
Нікос - син грецького підприємця. Його родині належить фірма неподалік від Афін, яка займається виробництвом екологічно чистої опалювальної техніки. Їх основний асортимент - генератори, що працюють на біомасі. До кризи справи йшли добре: грошовий оборот показував стабільне зростання, товари користувалися великим попитом не тільки у грецьких фірм, але навіть і у приватних осіб, які не хотіли залежати від зростаючих цін на нафту.
"Наше ноу-хау було єдиним у своєму роді. Ми спеціалізувалися на використанні біомаси, в основному з району Середземного моря, - розповідає Нікос в розмові з DW. - У цій сфері ми були в Греції номер один".
Бізнесу кінець - криза
"Ми почали займатися переробкою металу в обладнання. Наш оборот склав при цьому до півтора мільйонів євро, - розповідає Нікос, - таким чином, ми створювали додану вартість, яка підлягала оподаткуванню. Але подальший розвиток подій зробило для нас ведення бізнесу неможливим".
Порожні прилавки стали нормою для Афін
Віддай те, чого у тебе немає
Історія Нікоса - типовий приклад тисяч банкрутств в країні. Філіп Фейдояніс містить невеликий магазинчик біля підніжжя Акрополиса. Він продає сувеніри ручної роботи. "Раніше, якщо справи йшли не дуже добре, мені допомагала моя бабуся, у якої були деякі заощадження. Тепер у неї більше немає такої можливості", - розповідає Філіп. Щоб утримати свій бізнес на плаву, підприємець змушений був продати належний йому ділянку землі.
Янніс розповів DW, що в якийсь момент він стояв перед вибором: заплатити податки і мита або ж - зарплату своїм співробітникам. "Замість того, щоб заплатити за пенсійне страхування, я вирішив залишити гроші на підприємстві, - каже він. - В іншому випадку я міг би відразу закрити свій бізнес, результат для пенсійного фонду був би один і той же".
Застій в економіці може пошкодити майбутній країни
Коли я виросту, я стану безробітним
Державні підприємства теж ледве зводять кінці з кінцями. Бюджети були скорочені до мінімуму, персоналу катастрофічно не вистачає. В результаті в деяких школах поточний навчальний рік почався із запізненням на пару місяців. Особливо яскраво проблема виражена в віддалених частинах країни, таких, як, наприклад, острів Лесбос.