Другий тип БФ складають звороти, що мають переносні, метафоричні значення вже в самій Біблії і запозичені з цими значеннями російською мовою. Вище ми вже говорили про таких оборотах (корінь зла, сіль землі і ін.).
Наведемо ще кілька прикладів.
Краще собаці живому, ніж мертвому леву. Будь-яка життя, навіть найважча, краще смерті.
Вираз є цитатою з книги Екклезіаста (по-грецьки), або Проповідника (по-російськи), який вважає, що доля і праведників, і грішників після смерті однакова. Тому «хто знаходиться поміж живих, той є ще надія, так як краще собаці живому, ніж мертвому леву. Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо й пам'ять про них віддана забуттю, і кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що робиться під сонцем »(Екл. 9: 4-6).
Хто посіє вітер, пожне бурю. Недобрі задуми тягнуть за собою закономірне відплата; призвідника конфлікту чекає неминуча і більш сувора розплата.
♦ Сказано: хто посіє вітер - пожне бурю, - зауважив високий, Горб старий. Наше село згоріла, а тепер горять їхні [ворожі] міста і села. За позику віддяка (Ф.І. Насєдкін. Велика сім'я).
Вираз сходить до Старого Заповіту. У книзі пророка Осії Господь викриває Ізраїль, винний у багатьох гріхах. «Так як вони сіяли вітер, то і пожнуть бурю» (Ос. 8: 7).
Що посієш те й пожнеш. За свої непристойні вчинки, справи доводиться розплачуватися. Зазвичай кажуть, коли невдачі, біди, нещастя є результатом поганого, непорядного поведінки.
♦ Ти знехтував моїми порадами і з завзятістю продовжував триматися своїх помилкових поглядів; мало того, в свої помилки ти залучив також і сестру і змусив її втратити моральність і сором. Тепер вам обом доводиться недобре. Що ж? Що посієш те й пожнеш! (А.П. Чехов. Моє життя).
Оборот неодноразово зустрічається як в Старому, так і в Новому Завіті і використовується в якості способу, алегорично виражає ідею Божого відплати і за добрі, і через зло людини. Так, один Іова Елифаз переконує його в справедливості Божого суду: «Як я бачив, то брали [орали] беззаконня, та сіяли зло жали її» (Іов 4: 8). Про неминучість розплати за вчинене зло попереджає цар Соломон: «Хто сіє кривду пожне біду» (Притч. 22: 8). Про це ж йдеться в книзі «Премудрості Ісуса, сина Сираха»: «Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш в сім разів більше пожинати з них »(Сир. 7: 3). Про Ізраїлі, відступивши від Господа, пророк Осія говорить: «Б орали - пожали беззаконня. їсте плід брехні ... »(Ос. 10:13). Однак добрі справи будуть винагороджені: «Сійте собі на справедливість - і пожнете милість» (Ос. 10:12).
У Новому Завіті про справедливість відплати кожному за його вчинками пише апостол Павло в посланні до галатів: «Що посіє людина, то і пожне. хто сіє в плоть свою від плоті пожне тління, а хто сіє для духа від духу пожне життя вічне. А роблячи добре, не сумуємо, бо свого часу пожнемо, коли не ослабнемо »(Гал. 6: 7-9). Ту ж думку висловлює апостол і в посланні до коринтян: «Хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро й пожне» (2 Кор. 9: 6).
З біблійних текстів випливає, що головна ідея даного обороту - справедливість відплати: за добро людина отримує добро, милість Божу і життя вічне, а за зло - біди, нещастя і тління.
Дана прислів'я відома багатьом європейським мовам в різних варіантах. У російській мові це прислів'я в більшості випадків вживається з негативним значенням: 'за скоєне зло неодмінно слід розплата'.