В одному з сучасних російських шлягерів є твердження: «наречена - хмара любові на моїх руках». Ліричний герой пісні тримає наречену в білій весільній сукні на руках на ганку ЗАГСА і вже говорить, що ця хмара любові. Звичайно, плаття схоже на маленьке хмара, але якщо він до заручин пізнав її, значить - вона не наречена, а якщо не пізнав, то ще не відомо, чи подарує вона йому цілу хмару любові. Але як у відносинах молодих все спростилося до межі, коли пізнають один одного перш, ніж дізналися імена один одного, так і ставлення до точності слова стало брутальним: щось сказав і ладно; трохи зрозумів - цього достатньо. Хмара кохання - гарний поетичний образ, але він лінгвістично не надто точний, якщо, звичайно, врахувати, що слово наречена родинно словами невідома, невідома, а також слова відьма, хоча і з іншим знаком. Тобто, якщо відьма все знає, все відає, про все судить, вона всім відома, то наречена до пори до часу всім невідома, вона таємниця за сімома печатками.
В етимологічному словнику Шанського дано дві версії походження слова наречена:
Перша - за допомогою приставки не- від зниклого веста (через ять) «знайома» (пор. Ст.-калюж. Westy - «відомий, знайомий», ст. Сл. Вапно (через ять) від ведати - «знати». Таким чином, наречена буквально означає «невідома, незнайома» (рідним жениха).
Останнє зауваження в етимологічному словнику дано в дужках. Це відображення радянської епохи, коли прирівняли чоловіка до жінки, коли всі подробиці статевих відносин були вилучені з друку. Про цю епоху образно сказано «В СРСР сексу немає», а тому немає і слів, пов'язаних з відносинами між статями, з дітородними механізмами як чоловіків, так і жінок.
Інше тлумачення пов'язано з поєднанням коренів: neva і vesta - «новопріведенная, наречена»: невове і вести.
Здається, що більш точна перша версія, до того ж вона спирається на мову лужицьких німців, які говорять майже по-російськи, зберігши свою мову з тих часів, коли все діловодство у Великій імперії велося слов'янською мовою.
У словнику Даля дві поруч стоять статті відрізняються тільки закінченням: наречена і казна (обидва слова з п'ять). Почну з другого слова.
Казна, невесь, нар. невідомий, невідомо, невідомо, невідомо.
Казна-що говориш, пусте.
Казна-куди він подівся.
Ніби і казна-яка справа, важливе.
Казна-що війська пройшло, багато.
У нього казна-що грошей.
У людей дурні, бач каки - а наші дурні казна каки!