Вчені пояснили, чому так важливо, з якого часу ми живемо
Суперечки про те, з якого часу нам правильніше жити, не вщухають. Петербурзькі вчені ратують за повернення до так званого астрономічному поясним, або, точніше, секторального, часу (див. Статтю «Дайте ж людині поспати»), яке існувало на території нашої країни до 1930 року. Їх опоненти в Москві вважають, що більше нічого міняти не треба. Кореспондент «Вечірки» вирушила в Пулковську обсерваторію і розпитала її співробітників про те, чому так важливо, з якого часу ми живемо.
Перший сигнал точного часу був переданий в 1920 році звідси, з Пулковської обсерваторії.
Слідчі звертаються за допомогою до астрономам
- З подібними проханнями до нас нерідко звертаються різні державні, в тому числі і правоохоронні, організації. При розкритті злочинів або з'ясуванні обставин дорожньо-транспортних пригод їм необхідно, наприклад, знати, під яким кутом світило сонце такого-то числа, в такій-то годині, тому вони просять надати відомості про точний час сходу і заходу денного світила, початку сутінків, була місяць на небі ... Відповідаючи на ці питання, часто спотикаєшся на те, який час вказувати. Припустимо, рік тому ми жили за літнім часом, а в нинішньому році стрілки вже не переводили. Якщо мова йде про минулий рік, значить, треба вказувати «о такій-то за літнім часом» ...
Шахові годинники на столі астронома Сергія Смирнова показують Гринвічем і територіальне час.
Нам доводиться відповідати і на історичні питання, наприклад коли точно зупинилося серце Олександра Сергійовича Пушкіна. Для цього треба враховувати, з якого часу жив Петербург в дев'ятнадцятому столітті. Виявляється, за астрономічним, тому в 1837 році між Москвою і Петербургом була півгодинна різниця. Коли в одному місті було, припустимо, п'ять годин, в іншому - п'ять тридцять. Тобто треба писати, що смерть Пушкіна настала о 14.45 за петербурзькому часу. Тоді, вважайте, в кожному великому місті Російської імперії було свого часу.
Пізніше було прийнято поясний час, тобто всі населені пункти всередині кожного пояса, або, точніше сказати, сектора, обмеженого двома сусідніми меридіанами, відстань між якими становить 15 градусів, жили за однаковим часу. Це дуже зручно, так як один сектор дорівнює одній годині, а всього таких секторів 24. Тобто можна уявити, що небосхил - це циферблат, а земні меридіани - стрілки.
У Пулковської обсерваторії були встановлені перші в країні атомний годинник.
У минулому році була зроблена помилка
- А з якого часу ми живемо зараз?
- У 1930 році для економії електроенергії декретом Раднаркому, який очолював тоді Риков, перевели стрілки на годину вперед. А потім почалася справжня чехарда, ми взяли приклад з розвинених країн Європи і світу і почали вводити ще й літній час. Велика помилка була зроблена в минулому році, коли, вже оголосивши, що більше стрілки годинника не будуть туди-сюди переводитися, все-таки перейшли на літній час, тобто додали ще годину. І в такому вигляді час залишилося зафіксованим на території країни. Цього не потрібно було робити, тому що поняття зимового часу в законодавстві не існувало. Було поняття літнього часу: ми тимчасово на літні місяці переводили стрілки на годину вперед, а зимовий - це і є наше звичайне час. В результаті в цілому ми відірвалися від астрономічного - поясного - часу на дві години, і ці дві години людям треба повернути.
- Ваші доводи дуже переконливі, чому ж їх не почули в уряді, коли приймали рішення?
- Нинішнє «медведєвська» час зручно тільки для енергозбутових компаній: їм треба, щоб ми швидше вимкнули світло ввечері, швидше лягли спати, щоб вони могли почати транспортувати електроенергію на Захід, в енергомережі Західної Європи, отримуючи таким чином прибуток. Вони і лобіювали прийняття такого рішення.
Маятниковий годинник «Шорт-50» - основний хранитель часу Пулковської обсерваторії до 1958 року. Зліва - первинний маятник, праворуч - вторинний маятник з циферблатами.
- А з якого часу живе Європа?
- Плутанина з часом відбувається не тільки у нас, але і в Європі теж. Ось зараз лондонське час відрізняється від Гринвічем, хоча, як відомо, грінвічський нульовий меридіан проходить в Лондоні. Справа в тому, що в Британії перед влітку пересувають стрілки на годину, тому є Гринвічем час, лондонське, середньоєвропейський, східноєвропейський і т. д. і в різні місяці воно - різне. Це страшно незручно для істориків, хронологів, астрономів. Краще, якби людство прийшло до якогось єдиного знаменника. Навіть для наших опонентів - астрологів це незручно, тому що, коли вони складають гороскопи, їм важлива кожна хвилина. Хоча я вважаю, що астрологія - це профанація, але, як не дивно, вона допомагає відновлювати історію переведення стрілок, тому що для астрологів це суттєво.
Астрономи визначають час, спостерігаючи за зірками. Уявіть, що у вас є телескоп, ви направили його точно на південь, подивилися на годинник і засікли проходження такої-то зірки через небесний меридіан. На наступний день в той же час ви знову будете спостерігати кульмінацію цієї зірки (проходження її через небесний меридіан). Інтервал між двома кульмінаціями - це і є зоряна доба.
Треба додати два години
- А який час показують три години на вашому столі?
- Сьогодні астроном змушений на своєму робочому столі мати відразу кілька годин. Зручно використовувати шахові годинники, тільки що цокають не по черзі, а йдуть одночасно, тому що доводиться мати справу і з всесвітнім часом, відлік якого ведеться від Гринвічем меридіана, і з тим, що встановлено на даній території. Ось, наприклад, даний поясний час Петербурга - за Гринвічем плюс дві години, тому що через наше місто, точніше, через Кронштадт і Лисий Ніс проходить 30-й градус. А той час, по якому ми зараз живемо, це - плюс не два, а чотири години. До речі, Москва знаходиться на 2 години 30 хв. і 17 секунд на схід від Грінвіча, і тому вона опиняється на межі часових поясів. Ось чому зручніше, якби Петербург був столицею країни, - у нього різниця з Гринвічем складає рівно дві години, і це для розрахунків зручніше. А так виходить, що і пітерці, і Смоленцев, і псковичі, що живуть на захід від Москви, і все Поволжя, що знаходиться на схід від столиці, не відрізняються за часом від Москви, а насправді вони знаходяться в різних часових поясах.
Фрагмент таблиці, складеної ще в радянські роки, ілюструє зсув часу та часові пояси, який актуальний і сьогодні.
Те, чого немає визначення
Багато років при Пулковської обсерваторії існувала служба часу, яка займалася його зберіганням, а також визначенням точного часу за допомогою астрономічних спостережень. Зберігати час - значить якомога точніше вимірювати, відраховувати, обчислювати його. Тут можна вжити будь-який з цих синонімів. Зберігають час за допомогою годинника. В обсерваторії існує музей, в якому зібрані самі різні години, починаючи від маятникових і закінчуючи атомними.
Ми поговорили про час ще і з помічником директора Пулковської обсерваторії Олександром ПОПОВИМ.
- Наївне запитання: що таке час?
- Час - це одна з найважливіших заходів руху матерії, поняття багато в чому загадкове і в філософському сенсі, і в фізичному, тому точного позначення і визначення дати йому, на жаль, поки не можна. Ми живемо за сонячним часу, яке визначається обертанням Землі навколо своєї осі.
Астрономи визначають час, спостерігаючи за зірками. Уявіть, що у вас є телескоп, ви направили його точно на південь, подивилися на годинник і засікли проходження такої-то зірки через небесний меридіан. На наступний день в той же час ви знову будете спостерігати кульмінацію цієї зірки (проходження її через небесний меридіан). Інтервал між двома кульмінаціями - це і є зоряна доба. Ми не можемо дати точного визначення часу, але ми можемо його вимірювати. В основі більшості способів вимірювання лежать періодичні процеси, саме цей принцип покладено в основу будь-якого годинника. Людство протягом багатьох століть винаходило все нові прилади вимірювання часу, намагаючись домогтися більшої їх точності.
Ось, наприклад, годинник майстра Еріксона, створені в XIX столітті. Вони відрізнялися тим, що в них була застосована технічна новинка. Подивись маятника зроблений зі спеціального сплаву, який майже не піддається будь-яким температурних змін, а в самому тілі маятника налита ртуть, щоб якщо раптом в результаті зміни температури довжина підвісу маятника зміниться, то центр ваги ртуті переміститься, і таким чином точність годин залишиться незмінною . Кожне покоління годин має більшою точністю, і все-таки абсолютної точності вимірювання часу поки не досягнуто.
Олександр Попов пояснив, що за допомогою таких телескопів визначали точний час в XIX столітті.
Останнє слово - водневі годинник
- Є годинник митників, механічні, атомні, кварцові. А які найсучасніші, так би мовити, останнє слово?
- Зараз в якості стандарту використовуються водневі годинник, вони дають похибку навіть не в наносекунди, а в частки фемтосекунди (близько 10 -16 секунд за секунду). Щоб їх обслуговувати, необхідно організувати службу з відповідним штатом. Водневі вважаються найнадійнішими і точними годинами в світі, і з гордістю можу сказати, що виготовлені вони в нашій Вітчизні знаходяться в Державній службі часу, один з філіалів якої розташований в місті Менделєєва під Москвою.
- Коли по радіо лунають сигнали точного часу, вони надходять з цієї служби?
- Так, зараз побутової сигнал точного часу - шість піку звуків, останній з яких більш тривалий, передається зі спеціальної служби часу. А перший подібний сигнал був переданий в 1920 році звідси, з Пулковської обсерваторії. Точний час зберігалося тоді годинами майстра Дента, які зараз демонструються в нашому музеї.
Скільки живе бозон Хіггса?
- Навіщо потрібні надточний годинник?
- Є деякі речі, які визначають безпеку країни, до них відносяться і стандарти часу. Тому ними займаються в першу чергу військові. Наприклад, зараз продовжують використовуватися крім суперсучасних приладів вимірювання часу механічний годинник Федченко. І хоча час подібних механізмів начебто пройшло, але від годин Федченко не відмовляються. Це вершина конструкторської думки свого часу. Вони гарантують точність ходу: секунда за десять років. Приголомшлива точність! Такі годинники знаходяться в експлуатації і в спеціалізованих установах, наприклад в метро, де потрібно незалежне зберігання часу.
Навіщо ще потрібно надточне час? Польоти людини в космос і деякі сучасні технологічні процеси просто не можуть здійснюватися без нього. Ви, напевно, чули про великий адронний коллайдер? Елементарна частинка, яку шукали з його допомогою - бозон Хіггса, - це недолгожівущая частка, вона існує буквально крихітні частки секунди. Як визначити, скільки часу вона прожила? За допомогою чого? Чи не за допомогою же наручних годинників. Зрозуміло, тут потрібні інші вимірювачі часу.
- У фантастичних романах часто розповідається, що час в космосі йде повільніше, ніж на Землі. Є якісь наукові дані, що підтверджують або спростовують це?
- Я сам в космос ще не літав, тому нічого про те, як там іде час, сказати не можу. Але є така теорія, швидше за жартівлива, що людина, яка живе на верхніх поверхах, скажімо на десятому, буде швидше старіти, ніж той, хто живе на першому. Тому що той, перший, - далі від центру обертання Землі і, отже, час для нього тече швидше, ніж внизу, де центр обертання Землі ближче. Звичайно, відстань від першого до десятого поверху з точки зору розмірів Землі незначна, тому перевірити цю теорію на практиці не можна.
Виняткові права на матеріали, розміщені на інтернет-сайті www.vppress.ru, відповідно до законодавства РФ про охорону результатів інтелектуальної діяльності, належать ТОВ «Видавничий Дім« Вечірній Петербург », і не підлягають використанню іншими особами в якій би то не було формі без згоди власника авторських прав.