Одна з 6 соціалістичних республік утворювали СФРЮ. Була найбільшою за територією і за населенням республікою в Югославії, також за багатьма показниками була лідером. Була домінуючою республікою в складі СФРЮ. До 1963 року носила назву Народна Республіка СербіяСтоліцей СР Сербія і СФР Югославія був Белград.В складу Соціалістичної Республіки Сербія входили два автономних краї: Соціалістичний автономний край Воєводина і соціалістичний автономний край Косово і Метохія. а також Центральна Сербія.
Після смерті Тіто в 1980 році відцентрові тенденції в Югославії посилилися. У Сербії розпочалось переосмислення ролі Тіто і комуністичної партії, а також місця Сербії в складі Югославії. Відносна ліберальність комуністичного режиму в Сербії сприяла швидкому зростанню популярності дисидентів: В. Джуретіча, Г. Джого, Д. Чосіча, М. Джіласа, В. Драшковича і ін. Різко загострився косовський питання: в 1981 році по Косову прокотилася хвиля націоналістичних виступів під гаслом «Республіка Косово», почалися збройні зіткнення між сербами і албанцями. У відповідь сербська опозиція і православна церква почали висувати вимоги обмеження автономії краю і посилення позицій Сербії і сербського народу в рамках Югославії. Найбільший резонанс викликала публікація в 1986 році «Меморандуму Сербської Академії наук і мистецтв», в якому положення сербів у Косові було названо «питанням життя і смерті сербського народу». Комуністичне керівництво країни, яке лишилось на позиціях тітоїзму, однак, не було здатне запропонувати шляхи виходу з кризи.