Німецькі робочі табори
У робочих таборах і бараках проходило майже весь час життя остарбайтера в Німеччині. Про те, як вони виглядали, можна судити по збірці «табірних» фотографій з архіву Меморіалу
Робочі табори (Arbeitslager) були найбільш поширеним місцем життя остарбайтерів. Це могли бути як спеціально збудовані для цієї мети табору, так і просто переобладнані для життя підсобні приміщення при фабриках. Через те, що табору могли мати найрізноманітніше підпорядкування і форму діловодства, їх список до сих пір не виявлено. Найдетальніша на сьогоднішній день карта таборів розміщена на сайті «Німеччина - пам'ятник»
Правила життя «робочої сили з колишніх радянських територій» в Німеччині були визначені «Спільними законами» (20.02.1942). «Для відділення робочої сили з колишніх радянських територій від німецького населення вона повинна міститися в закритих барачних таборах, обнесених відповідними цьому завданні огорожами. По можливості огорожі повинні бути забезпечені колючим дротом. У тих випадках, коли це неможливо (наприклад, в сільському господарстві), місця перебування повинні замикатися на ключ і бути під наглядом ».
Колючий дріт стає невід'ємною частиною ландшафту. ОСТи роблять «парадні» фото, не помічаючи її.
Класичний вид робочого табору - лінії однакових дерев'яних щитових бараків. Архітектура їх розміщення була підпорядкована меті тотального контролю мешканців мінімальними силами, як це було в концтаборах. Головним завданням промисловців, облаштовують табору, було домогтися мінімально прийнятних (за німецькими стандартами) умов життя при максимальній економії.
З «Загальних установлений»: «Робоча сила з колишніх радянських територій може витрачати час в основному для здійснення дорученої їм на підприємствах роботи. Вільний час проводиться в межах табору ». Це вільний час витрачалося на гігієнічні процедури, карти, пошту. Силами остов деякі табори благоустраивались і набували майже картинний вид.
Дивну доглянутість деяких трудових таборів (в поєднанні з тюремним виглядом) відзначали і наші респонденти.
Антоніна Прохорівна Максін
Про робочому таборі «Вальцверк» (м Віссі)
Ну, обгороджено колючим дротом, все обгороджено колючим дротом ... Вниз там два барака було, там були західні українці, які близько були до радянського кордону. А нас помістили в нові, абсолютно нові бараки. Вимощено, ми ж восени приїхали, квіточки посаджені, вже все доглянуто ... Детальніше
Головний тип табірних фотографій, що зберігаються у нас в архіві - це групові фотографії, зроблені у вільний час спеціально для відправки додому. Копія такої фотографії видавалася кожному із зображених. Тому у нас чимало дублікатів.
Головний маршрут мешканця трудового табору - від бараків на підприємство і назад. Є фотографія, яка зафіксувала цей хід. Можна звернути увагу на однаковий одяг, дерев'яні черевики і традиційну позначку «це я».
«Інтер'єрні» фотографії спальних і столових бараків - велика рідкість. Зі зрозумілих причин ости прагнули фотографуватися зовні. Однак з правил є винятки.
Віра Семенівна Дергачова
Про ліжках і клопах
Там ми були в одному бараку. Ліжку не було ніякої, ну, в загальному, загальна, як ліжко. І в головах дошка прибита ... Але подушок не було. В одязі ми так і спали всі. А потім побудували бараки поменше. І там ліжка були з дерева, двоярусні. І ось нас перевели, не всіх, а вибрали частину і помістили в цьому бараці. Минув деякий час, а у нас клопи. Видно, ми їх з того барака занесли. Ну добре. Що ж з ними робити? Воювати з ними, значить, треба, щоб всі бачили, всі знали. А нам не можна, нас знову туди, в той барак. Детальніше
Трудові табори ставали моторошною, але будинком для остов. Тут люди жили, звідси ходили на роботу, тут справляли свята, знаходили коханих. Іноді тут же святкували весілля і народжували дітей.
З певною часткою гумору табірний художник перетворив барак на вітальній листівці в античний храм.
