Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Вони з'являються нібито нізвідки: всі ці "ну", "як би", "насправді". Проходить час, і ми вже не можемо побудувати навіть прості фрази без їх допомоги. Ми оголошуємо їм війну, але на їх місці виростають інші "бур'яни".

Ну, почнемо з одного з найпоширеніших слів-бур'янів. В "частотний

словнику російської мови ", в якому описано близько 40000 слів," ну "міцно тримається в Топ-100. Звичайно, це слово вживається не тільки в якості" паразита ": воно може виражати спонукання, здивування, захоплення і навіть іронію. Однак не в такій кількості, яке ми спостерігаємо сьогодні в нашому повсякденному мовному потоці.

Слово "ну" - древнє; його можна зустріти в багатьох слов'янських мовах. Правда, точної етимології слова так і не вдалося встановити. Більшість лінгвістів сходяться на думці, що спочатку "ну" було звуконаслідуванням. Питання - чому? Удару хлиста, польоту стріли, звуку сокири. Можна сказати одне: наші далекі предки вживали "ну", коли хотіли до чого примусити співрозмовника. Слова "нужда", "нудити", можливо, походять саме від цієї частки. Згодом це "слово-загроза" стало вживатися для додання висловленню більшої сили. Ймовірно, і ми, зловживаючи "ну", несвідомо бажаємо надати нашій мові більше значущості. Філологи стверджують, що ми говоримо "ну" в діалозі, спонукаючи співрозмовника до відповідного мовного акту, тобто ця частка виконує функції підтримки комунікаційного контакту. Цікаво, що в хеттском мовою (був такий древній народ - хетти) "nu" ставилося практично перед кожною фразою.

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Ми пам'ятаємо, що багато хто починає з частки "ні" практично будь-яку фразу. "Ні, послухайте, ви ж самі про це говорили", "Ні, давайте поїдемо на каток". Лінгвісти говорять про таких людей, що вони дотримуються захисної стратегії в розмові. Подібна звичка, ймовірно, має коріння в так званій захисної магії, коли говорить за допомогою "негативно" почала позитивної фрази намагався "застрахувати" себе і своє твердження від пристріту.

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

В "отому", як правило, звинувачують людей малоосвічених, не здатних в мовної стихії оперативно правильно підібрати слова. Але не все так просто з цим виразом: арсенал вигуків і бур'янових фраз в російській мові досить широкий, щоб вдаватися до якихось зовсім дивним конструкціям, на кшталт "це саме". Ймовірно, даний мовної "паразит" спочатку функціонально заміняв якісь заборонені, табуйовані слова в мові по причини забобонів, наприклад, (щоб не наврочити).

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Слово-бур'ян з цікавою долею. У сучасній стихії мови воно означає допущення певної можливості або невпевненого згоди ( "Мабуть, піде дощ;" Мабуть, я готовий це зробити "). У першому значенні воно близьке до просторічній" мабуть ", яке є скороченням від" Не бійся ".

"Мабуть" походить від давньоруського "жаловати", що означає "дарувати що-небудь з любові". Як "дарственное слово" або позначення будь-якої можливості стало висловлювати будь-яку можливість або невпевнене згоду, залишається таємницею.

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

У кожного покоління є своя, "фірмове", вираз-паразит. У нашого покоління - це "як би". Лінгвісти стверджують, що його вживання в розмовній мові артикулює відхід від відповідальності мовця за допомогою створення атмосфери невизначеності. "Я як би збираюся у відпустку", "Я як би зараз сплю". Так людина уникає можливого фронтального зіткнення з співрозмовником і залишає собі простір для маневру. Звичайно, цим "як би-людям" краще серйозні завдань не доручати - як би що не вийшло.

"Насправді"

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Одержимі вірусом цього виразу люди є повною протилежністю "як би-людей". Мода на вираз "насправді" припала на 60-ті - час ентузіастів. Психологи-лінгвісти характеризують таких людей, як впевнених в собі людей, які знають, що хочуть в житті, мають на все свою точку зору. Виходячи з цього, часте вживання "насправді" в розмовній мові говорить про самовпевненість говорить.

Ну, це саме, як би коротше, насправді, немає мабуть

Це сорняковие слово, яке в "звичайному стані" є порівняльною формою прикметника "короткий" і прислівники "коротко", зобов'язане своєю паразитарної природи військовому середовищі. Так старші за званням вчили підлеглих більш чітко висловлювати свої думки. Потім слово потрапило в світ "цивільних" і стало виконувати функцію введення для дуже довгих оповідань.

Схожі статті