О, свята простота!
Фраза приписується чеському реформатору, герою національно-визвольного руху Яну Гусу. За переказами, Гус, спалюється на багатті, вимовив ці слова, коли якась бабуся з благочестивих спонукань підкинула в багаття оберемок хмизу.
І Енгельс, з характерною для нього бадьорою іронією, вітає останні кроки світового капіталізму: на щастя, - каже він, - досить ще нерозораних степів залишилося, щоб справа і далі так само йшло. А добрий р Н-он Н. Ф. Данієльсон (1852-1925) - економіст, громадський діяч народницького напряму. - авт.> A propos de bottes Ні до села, ні до міста; недоречно (фр.) - авт.> зітхає про старовинний "мужіке- землеробів", про "освяченому століттями". застої нашого землеробства і всіляких форм землеробської кабали, яких не могли похитнути "ні питомі безурядицей, ні татарщина", і який почав тепер - о, жах! - найрішучішим чином коливати цей жахливий капіталізм! O, sancta simplicitas! (В. І. Ленін, Розвиток капіталізму в Росії.)
Левін не розумів, навіщо було ворожої партії просити балотуватися того ватажка, якого вони хотіли забалотувати. - О, sancta sitnplicitas! - сказав Степан Аркадійович і коротко і ясно пояснив Левіну, в чому справа. (Л. Н. Толстой, Анна Кареніна.)
Одною із заповітних формул того часу була "Свята простота". У ній полягало щось незаперечне, і при згадці про неї залишалося тільки молитися. Але вживали її нерозбірливо і нерідко змішували з вульгарністю і невіглаством. Це вже було оману, яке загрожувало наслідками дуже сумнівні. Селянство задихалося під ярмом рабства, але зате воно було sancta simplicitas; чиновництво загрузло в хабарництві, але і це було свого роду sancta simplicitas; невігластво, темрява, жорстокість, свавілля панували всюди, а й вони представляли собою одну з форм sancta simplicitas. Серед цих різноманітних проявів простоти дихати було важко, але приводів для притягнення до відповідальності не існувало. (М. Є. Салтиков-Щедрін, Пошехонський старина.)
Ви заявили у відповідь на ту проповідь, ніби я знаю, хто мій анонімний захисник. Але ж це неправда! Я не звинувачую вас у брехні - ви, ймовірно, просто помилилися. Ім'я цієї людини мені невідомо досі. - Схиливши голову набік, точно вчений дрізд, Овод уважно подивився на кардинала, потім відкинувся на спинку стільця і голосно зареготав: O s-sancta simplicitas! Така невинність подстат' аркадских пастушку! Чи ви не здогадалися? (Етель Ліліан Войнич, Овод.)