Останнім часом пішли теми про образи при розподілі спадщини. А у мене історія про те, що буває далі і як при цьому діяти. Свекруха за життя три роки тому відписала квартиру і дачу своїй доньці, сина "прокотила". Син переживав дуже, так як все було зроблено досить подленько і без пояснень чому так. Рік тому свекруха потрапила в аварію, було довге лікування, операції, тепер за нею треба доглядати. Дочка її вирішила і чоловіка мого пріпахать, типу ти теж син, давай допомагай. Гроші на ліки, на доглядальницю, або нехай твоя дружина доглядає (я тобто). Моя позиція така - навіщо? Коли ділили, про сина забули, як погано терміново згадали. Мені огидно, я їх бачити не можу, ні мати, ні дочка. Як вважаєте з моральної точки зору я права? Грішити не хочу, але і допомагати теж.
Річ у тім, у чому справа. Свекруха Ваша →
в загальному дуже дивна сім'я. мені особисто →
З чого ви взяли, що "в надії на догляд"?
А може просто допомогти дочці мати свою матеріальну базу.
А догляд і держава здійснить в крайньому випадку.
У мене всі знайомі переписали квартири →
це справа тільки вашого чоловіка. вам →