Біографія Петра Алейникова
Дитинство і сім Петра Алейникова
Петро народився в селі Крівель. Коли хлопчикові було шість років, батько при сплаві лісу впав в крижану воду, а незабаром помер через запалення легенів. Мати залишилася одна з шістьма дітьми, прогодувати яких не могла.
Було вирішено, що старша дочка Катя разом з Петром буде займатися жебрацтвом. Однак через рік вона повернулася додому одна, а брат став безпритульним. Він не раз потрапляв в колонії, але збігав звідти і знову був затриманий. Коли він знаходився в школі-інтернаті, місцевий кіномеханік навчив його всьому, що вмів сам. Він пропадав у нього довго і пристрастився до кіно. Саме тоді у безпритульного і з'явилася мрія стати актором.
Він прийняв рішення бігти в Москву, щоб там вчитися, але на станції його зловили і відправили в дитячу трудову колонію. Петру пощастило, так як там був драматичний гурток. Хлопчик був у ньому самим захопленим «актором», намагався брати участь у всіх спектаклях і концертах. У 1928 році його, як виправився, перевели в трудову комуну. У 1930-му він став студентом Інституту сценічних мистецтв, потрапивши на курс Герасимова.
Перші фільми з Петром Алейниковим
Вперше Петро знявся в 1932-му в кінофільмі «Зустрічний». Його роль там була зовсім незначною, але дебют відбувся. Ще через рік він отримав запрошення Герасимова зіграти в епізоді фільму «Люблю тебе?» Його однокурсниця Макарова теж знімалася в цій німий кінострічці. Петро закохався в неї, але зізнатися не посмів. А незабаром стало відомо, що сам Герасимов надає їй знаки уваги. Початківець актор сильно засмутився, навіть запив, а незабаром і зовсім пішов з групи Герасимова.
Великі ролі Петра Алейникова
Алейников закінчив навчання в 1935 році і відразу опинився на зйомках на запрошення Герасимова, де знімалася кінострічка «Семеро сміливих». Петро був серед головних героїв. Саме в цій кінострічці проявив себе лірико-комедійний талант актора, все побачили його рідкісне чарівність. Він знявся в ролі кухарчука на прізвище Молибога.
Петро Алейников у фільмі «Велике життя» (Ваня Курський)
Ця роль стала для нього зоряної. Фільм розповідав про сміливих полярників, які в складних умовах Півночі займалися пошуками. Актори на зйомках перебували в умовах, максимально наближених до реальних. Їм доводилося, і підніматися на льодовики Ельбрусу, і освоювати лижі, і стрибати з парашутом, навіть жити на островах. Алейников говорив, що ця перша велика роль була хвилюючою для нього, так як довелося впоратися і з острахом камери, і пережити розчарування, сумніви і самобичування. Потім же настав момент, коли актора охопила радість від того, що фільм добре прийняли глядачі. За словами Жженова, який навчався разом з Алейниковим, Петро був на екрані точно таким, як в житті.
Петро Алейников у фільмі «Трактористи» (1939) (Савка)
У нього за все життя ні нагород, ні звань не було. Глядачі з нетерпінням чекали його поява в нових фільмах, але часто він не отримував цікавих пропозицій саме через цю нелюбов начальства. Актор мішками отримував листи, де глядачі дякували йому за зіграні ролі, писали про любов до нього, як до талановитого актора.
У 1941-му у Роу він знявся в «коники-Горбунок», де зіграв Емелю. Роль простакуватого і душевного, відважного і мудрого казкового героя Алейников зіграв ідеально. Його дружина з маленьким сином теж знялися в цій казці.
Режисер Ростоцький зняв Алейникова в своїй картині «Земля і Люди» в 1955-му. Актор з'явився на екранах після п'ятирічного простою, так як його довго не запрошували ні в одну картину.
Петро Алейников в останні роки
Опинившись поза кінематографом, актор заради заробітку з творчими бригадами столичних театрів їздив по країні.
На превеликий жаль, режисери не врахували, що актор подорослішав і давно переріс той образ, який буквально «приріс» до нього. Він міг знятися в серйозній ролі, але режисери його не запрошували. Був, правда, один фільм, де Алейников зіграв Пушкіна, але глядачі його сприймали тільки як комедійного актора і завжди сміялися, коли він з'являвся в ролі Пушкіна на екрані. Це був фільм «Глінка» Арнштама. Актор вважав цю, нехай і невелику свою роль, кращої.
Особисте життя Петра Алейникова
Алейников був одружений на Лебедєвої Валентині, з якою познайомився на кіностудії «Ленфільм». Лебедєва працювала там монтажницею. Після появи на світ сина, Валентина стала домогосподаркою. Дочка народилася, коли сім'я була в евакуації в 1944-му. Тарас (син актора) став кінооператором, дочка Аріна - актрисою. Актор все життя був відданий дружині. Багато знайомих дивувалися тому, як йому вдавалося «тікати» від численних прихильниць.
Алейников сильно хворів, йому зробили операцію ніг, видалили легке, через що він часто задихався.
Смерть Петра Алейникова
Актор помер у віці 51-го року в Москві, перебуваючи в своїй квартирі. Завдяки його друга Андрєєву, він спочиває не на другорядному кладовищі, а на Новодівичому.
Знайшовши помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter