Орлятко, орлятко, взлети вище сонця
І степи з висот оглянувши!
Навіки замовкли веселі хлопці,
В живих я залишився один.
Орлятко, орлятко, Заблищи пір'ям,
Собою затьмарити білий світ.
Не хочеться думати про смерть, повір мені,
У шістнадцять хлоп'ячих років.
Орлятко, орлятко, гримучої гранатою
Від сопки ворога відмело.
Мене називали орлёнком в загоні,
Вороги називають орлом.
Орлятко, орлятко, мій вірний товариш,
Ти бачиш, що я вцілів.
Лети на станицю, рідної розкажеш,
Як сина вели на розстріл.
Орлятко, орлятко, товариш крилатий,
Ковилові степи в вогні.
На допомогу поспішають комсомольці-орлята -
І життя повернеться до мене.
Орлятко, орлятко, йдуть ешелони,
Перемога боротьбою вирішена.
У влади орлиною орлят мільйони,
І нами пишається країна.
1936.
Історія створення знайомої всім з дитинства героїчної пісні «Орлятко» сповнена загадок. І найголовніша з них полягає в тому, що поет Яків Шведов, який заявив свої права на текст пісні «Орлятко», не є творцем поетичного образу ...
Воістину, текст пісні «Орлятко» був народжений при дивних обставинах! Ось витяги з інтернет-статті Олександра Бондаря «Вкрадені рими».
Орлятко, орлятко - могутній птах,
Лети ти в далекий мій край,
Там мама-бабуся по синові нудиться,
Рідної привіт передай!
Орлятко, орлятко - могутній птах,
На схід стрімко свій політ,
Злети над Москвою, над червоною столицею,
Де Ленін улюблений живе!
Орлятко, орлятко, йому розкажи ти
Про наших ворогів, про в'язницю;
Скажи, що в полоні ми, але ми не розбиті
І нас не зламати нікому.
Четвертий куплет:
Орлятко, орлятко, на Батьківщині далекої
Наш Ленін улюблений живе,
До нього ти лети і йому розкажи ти,
Що сміливо дивимося ми вперед.
Орлятко. Етимологія способу
Ось оригінальний текст пісні (згідно зі статтею):
Орлятко, орлятко, взлети вище сонця
І в степу з висот подивись.
Напевно, навіки покинув я свого дому,
У козацькі вступаючи ряди.
Ти пам'ятаєш, орлятко, як разом літали
Над степом в пилу бойової,
Як коні іржали, як шашки виблискували
Орлятко, орлятко, мій вірний товариш,
Ти бачив, як в грізному бою
І справа, і зліва снаряди вибухали,
Зриваючи папаху мою.
У розвідку я посланий своїм отаманом,
Ти пам'ятаєш, мій друг бойової,
Як темної ночі в сраженье нерівному
Убитий був мій відданий кінь.
Орлятко, орлятко, мій вірний товариш,
Ти бачив, що я вцілів.
Лети на рідну станицю, розкажеш,
Як сина вели на розстріл!
Ти бачив, орлятко, як довго терзали
Мене більшовицьким багнетом,
Як били прикладом і багато катували
У чекістських катівнях потім.
Орлятко, орлятко, взлети вище сонця,
Де ворожої підлості немає.
Не хочеться вірити про смерть, повір мені,
У шістнадцять хлоп'ячих років.
Побачиш, орлятко, кружляючи над степами,
Криваве тіло моє.
Козаки замовкнуть, опустять тут прапор
І скажуть: Господь, заспокой!
Орлятко, орлятко, гримучої гранатою
Від сопки ворога відмело,
Мене називали орлям в загоні,
Вороги називають орлом.
Орлятко, орлятко, гримучої гранатою
Від сопки ворога відмело.
Мене називали орлям колись,
Тепер називають орлом.
У такій версії не тільки рима «встає на місце», а й антитеза стає правильною: тепер і колись. Антитеза - це таке протиставлення, яке випливає з лексичного значення слів, не будучи продуктом «домислювання» тексту.
Йдемо далі. Чергова «латка»!
Орлятко, орлятко, товариш крилатий,
Ковилові степи в вогні,
На допомогу поспішають комсомольці-орлята,
І життя повернеться до мене.
«Ковилові степу» - занадто холодний епітет, недоречний в даному тексті. Продовжимо логічний ланцюжок: ковилові степи, пісочна пустеля, хвойна тайга ...
Ризикнемо припустити інший варіант: родимі степу. Чому цей епітет не сподобався Шведову - зрозуміти легко: до 1935 року слово Батьківщина було заборонено, та й недоречно таке слово в п'єсі про боротьбу за Інтернаціонал і Світову революцію. З комсомольцями-орлятами теж все просто:
На допомогу поспішайте, степові орлята,
І життя повернеться до мене!
Ймовірно, «білогвардійський» варіант драматург показав Шведову під великим секретом. Ремісник був у захваті: перед ним лежав такий шедевр, що приховувати його не було ніякої можливості. Злегка «підлатати» незручні місця - справа техніки. Яків Шведов, по суті, виступив в якості оцінювача і зумів довести справу до кінця ...
