- Прочитайте перекладання плачу Ярославни В. І. Стеллецкого і І. І. Козлова. Чим відрізняються ці тексти і що в них спільного?
Разом з тим слід зазначити, що перекладення вченого В. І. Стеллецкого ближче, ніж поетичний переклад І. І. Козлова, до тесту давньоруської пам'ятки із збереженням властивою йому ритміки. Цікаво знати, що саме Стеллецкий захистив докторську дисертацію про проблеми ритміки «Слова о полку Ігоревім» в 1978 році. Переклад І. І. Козлова можна вважати вільним, і в ньому найбільшою мірою відбилося емоційно-особистісне сприйняття поетом плачу Ярославни. Він вводить давньоруський текст в свою поетичну систему. Так, наприклад, Стеллецкий, слідуючи за пам'ятником, звертає слова Ярославни до Дніпра Словутіч, пану: «Прілелей до мене ти ладу, пан мій, щоб не слати до нього мені сліз на море рано!» У тексті Козлова вона звертається просто «Дніпро мій славний », звернення до нього стає більш розгорнутим:
«Про річка! віддай мені одного - На хвилях його плекай, Щоб сумна подруга Обняла його скоріше; Щоб я більш не бачила Віщих жахів уві сні, щоб я сліз до нього не слала Синім морем на зорі ».
Перекладення виконано вже в правилах віршування, прийнятих в першій половині XIX століття. У перекладенні Козлова поглиблюється любовно-особистісне начало. Примітно, що воно присвячене княгині 3. Волконської, поетесі, господині музично-літературного салону часів О. Пушкіна.
Обидва прагнули створити образ вірної, люблячої дружини, в якому собирательно відбилися кращі риси обличчя російської жінки. Образ Ярославни близький до прекрасних жіночих образів російського фольклору.
Перш за все це звернення до сил природи за допомогою. Основними такими силами, як і в народній творчості, є річка (море), сонце, вітер. Це традиційні фольклорні символи. Людина, звертаючись до них, віддає, як правило, хвалу. Те ж саме робить Ярославна. Сам рід плачу (голосіння) виходить з народної творчості. Так як плач виконувався в зв'язку з трагічними подіями в житті, в ньому дуже сильно ліричне начало. І в «Слові ...», і в обох додатках плач Ярославни глибоко ліричний. Як і у всьому тексті «Слова о полку Ігоревім», в мові героїні широко використовуються усно-поетичні епітети, метафори, порівняння, уособлення. І той і інший поети передають фольклорну лексику в своїх перекладання. Однак є і певні відмінності в зверненні до неї. Так, Стеллецкий, слідуючи строго за словами давньоруського тексту, використовує пряме зіставлення Ярославни з зозулею, а Козлов - зіставлення негативне.
То не зозуля в гаю темної Кує рано на зорі - У Путивлі плаче Ярославна Одна на міській стіні ...
Сама Ярославна теж не асоціює себе саме з зозулею, в її плач входять елементи романтичної стилістики (Козлов був поетом-романтиком): Матеріал з сайту //iEssay.ru
«Я покину бор сосновий, Уздовж Дунаю полечу, І в Каял-річці бобровій Я рукав мій обмочити; Я домчить до рідного стану, Де кипів кривавий бій, Князю я обмою рану На грудях його младой ».Це традиційний прийом російського фольклору, часто зустрічається в народних казках, піснях, причетних, заклинаннях. У творах усної народної творчості позитивний герой після триразового звернення до природних або чарівним силам отримував допомогу в найскладніших життєвих ситуаціях. Таку ж допомогу отримує Ярославна, яка виступає тут від всіх жінок Руської землі, - князю Ігорю сили природи допомагають звільнитися з полону.
Не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком ↑↑↑
На цій сторінці матеріал за темами:- вірш плач Ярославни в скороченні
- що спільного в творах Стеллецького і козлова
- твір на тему плач Ярославни
- плач Ярославни твір з цитатами
- аналіз епізоду плач яярославни знайти епітети