Мені здається, що прислів'я спочатку звучала ось так. потрапив, як курей ваще! ))) Тобто ні за що потрапив в халепу, адже курей не «за щось" в суп кладуть, а "для чого".
Ти винен вже в тому, що хочеться мені їсти!
П.С. Моя відповідь, зрозуміло, п'ятнично-жартівливий.
Щи. щей, сущ. ж. рід, множ.
Вариво зй яловичини, рибою і рубаною капустою або інший який молодою зеленню приправлені.
Порожні щі. Щи зй одною капустою і крупою варені.
У Словнику тисяча вісімсот сорок сім те ж саме написано. з яловичини. Словник Міхельсона з 19 століття повідомляє нам:
як курей у щі (потрапив) - несподівано в біду (Він) на торгах раз так зарвався, Що немов у щі курей попався! Н. Макаров. Метаморфози. Йшов він, йшов, та й напоровся сам на свою біду, і потрапив, як курей у щі: так-таки його і взяли черкеси живцем руками - на ловця і звір біжить, а він сам серцевий на них і набіг. В.І. Даль. Де втратиш, не знаєш. За М. Беру - "як курей у щі" говорилося про Дмитра Самозванця.
Див. Попався як ворона в суп.
Напевно, кури були кілька дезорієнтовані варивом з яловичини і рибою; без вичікування підступу, спокійно клювали пшоно (пам'ятаєте Жар-птицю?) і траплялися замість вищезазначених тваринно-рибних інгредієнтів в супец.
Недільний додаток.
Слова ощип (ь) не фіксує жоден словник російської мови. Воно зустрічається виключно в літературних текстах останніх ста з гаком років, в складі переосмисленої кимось приказки. Повертаючись до свого п'ятнично-жартівливому припущенням (ваще), я згадав давньоруське наріччя марно:
В'Т'ЩЕ (39) нар. даремно:
нічьсо ж бл҃го в'т'ще творити. Вуст XII / XIII, 220; имать на пожданіѥ і дрѹгиі м (с) ць. аще ж і дрɤгиі м (с) ць преіде в'т'ще ... да бѹдеть ѿлѹчен' КР 1284, 110г; вотще і в'сѹѥ трѹдіхсѩ. ні в що ж би (с) трѹд' мої. ПНЧ 1296, 54; тьмь в'т'ще молѩ (διακενῆς) Там же, 148; аще ледве не тьрпіші ѹкорізни. то в'тще гл҃ші. Пр 1383, 92а; і будеть марно крѣпость ваша (εἰς κενόν) ПНЧ XIV, 113а; вотще оскорбіші д҃шю водѹ ѿ Жажа пріходѩщю погрітися ѿ тобі. Там же, 204г; та не марно труд' вашь ˫авіть (с). (Εἰς κενόν) ФСТ XIV, 29г; і ѿіметь ˫а бурѩ мо˫а праці. да марно тружюсѩ. (Εἰς κενόν) ГБ XIV, 100а; Іѡніно пр҃рч (с) тво марно б (с). Свл XIII сп. к. XIV, 6; в'т'ще ка˫аті (с) СбСоф к. XIV, 111г; тѣм само не марно б (с) поспѣшенье і (х). (Εἰς μάτην) ЖВИ XIV-XV, 125в.
Потрапив як курей марно
ні за що потрапив в халепу, марно.
А взагалі-то я схиляюся до думки, що широкі народні маси на протязі століть російської історії могли по-різному сприймати і розуміти цей вислів. Але сенс його завжди був приблизно однаковий. людина опинилася в іншому і небезпечному становищі.
Вирішальне міркування на користь щей. Ощип для кура / курки абсолютно не страшний. бо вони його вже не відчувають. Спочатку все-таки птицю забивають шляхом відрубування голови або іншим способом, спускають кров, потім ошпарюють окропом, а вже потім. потім общипують пір'ячко. Ощип не страшний куру, ось анітрохи)))
Потрапити як курей у щі - іносказання, фігура мови. Значення приказки. бути з'їденим своїми ворогами, потерпіти повний шкоди.
Потрапив як курей у щі - це ще один фразеологізм, який все вживають, але ніколи ніхто не замислюються над її змістом і походженням. Напевно, багато хто знає, що по старо російськи «Куром» називали півня. Але ж з півня не роблять щей. Припускаючи, що щі роблять в основному тільки зі свинини або яловичини, деякі вважали, що «у щі» дуже схоже на «в ощип». А це в свою чергу означало бути з'їденим або зарізаним. Хоча це навряд чи правильне тлумачення цієї фрази. Знамениті кухарі російської кухні запевняють, що щі можна робити на будь-якому бульйоні, навіть на курячому. І так дуже часто робили, коли несподівано треба було приготувати частування для гостей, адже зазвичай м'яса про запас в селі не було. Ось так кури і потрапляли в каструлю, адже не різати цілу свиню чи бика. І найголовніше - ця приказка часто зустрічається в збірниках прислів'їв ще допетровського часу, і там вона тільки так: «Як курей у ЩИ!»
Так що і нам її треба вживати так само просто і зі значенням: «Потрапити в несподівану біду».
(0 votes, average: 0,00 out of 5)
You need to be a registered member to rate this post.
/ / Як курей у щі (потрапити)
Ось поширена приказка, яку ми часто повторюємо, що не вдумуючись в її сенс і походження. Правда, багато хто розуміє, що «курей» по старо-російськи - «півень». Але хіба з птахів готують «щі»?
Деякі тлумачі приказки цієї, вважаючи, що щі варять тільки з яловичини, баранини і свинини, пропонували слова «у щі» замінити словами «в ощип». «Потрапив в ощип», значить був зарізаний і з'їдений.
Навряд чи, проте, це - правильне тлумачення. По-перше, знавці кухонного справи засвідчують, що національний російський суп - «щі» можна готувати на будь-якому бульйоні, в тому числі і на курячому. Так часто робилося в тих випадках, коли потреба приготувати частування виникала раптом, а м'яса в сільському господарстві в запасі не було.
Жертвою гостинності (не різати ж на один раз бика або навіть свиню) і падав бідний «курей».
Найголовніше ж - приказка ця зустрічається історикам російської мови вже в рукописних збірниках прислів'їв далекого допетровського часу. І уявіть собі - завжди в одній формі: «Як курей у ЩИ!»
Очевидно так, не мудруючи лукаво, належить її вживати і нам, зі значенням: «Потрапити в несподівану біду».
Як курей у щі (потрапити)
.
Як курей у щі (потрапити)
.
Сказав як відрізав:
правильно "Кур у щі"
ЯК КУРЕЙ ВО ЩИ (ПОТРАПИТИ)
Ось поширена приказка, яку ми часто повторюємо, що не вдумуючись в її сенс і походження. Правда, багато хто розуміє, що "курей" по старо-російськи - "півень". Але хіба з птахів готують "щі"?
Деякі тлумачі приказки цієї, вважаючи, що щі варять тільки з яловичини, баранини і свинини, пропонували слова "у щі" замінити словами "в ощип". "Потрапив в ощип", значить був зарізаний і з'їдений.
Навряд чи, проте, це - правильне тлумачення. По-перше, знавці кухонного справи засвідчують, що національний російський суп - "щі" можна готувати на будь-якому бульйоні, в тому числі і на курячому. Так часто робилося в тих випадках, коли потреба приготувати частування виникала раптом, а м'яса в сільському господарстві в запасі не було. Жертвою гостинності (не різати ж на один раз бика або навіть свиню) і падав бідний "курей".
Найголовніше ж - приказка ця зустрічається історикам російської мови вже в рукописних збірниках прислів'їв далекого допетровського часу. І уявіть собі - завжди в одній формі: "Як курей у ЩИ!"
Очевидно так, не мудруючи лукаво, належить її вживати і нам, зі значенням: "Потрапити в несподівану біду".
стало цікаво. виявляється однозначної відповіді немає.
Потрапити як курей у щі (як курей в ощип) - (як курей в ощі'п, в про'щип) про людину, несподівано потрапив в неприємне, дурне або незручне становище.
Сенс обороту "як курей (півень) у щі" вчені-лінгвісти пояснюють тим, що раніше щі означали пісну, вегетаріанську їжу, тому потрапляння курей у щі було далеко не рядовою подією. Нерідко цей варіант фразеологізму тлумачиться як вторинний по відношенню до обороту "потрапити як курей в ощип" ( "під щі" виникло в результаті переосмислення слова ощип так званої народної етимологією). Ще одна версія говорить про те, що вираз є спотворенням вихідного поєднання "потрапити як курей у щип", де курей - "самець дикої птиці сімейства курячих" (тетерева, куріпки). а щип (щап) - капкан для птахів.
так що. ловите в текстах третій варіант написання!
щипали курей, а цей зазівався, напевно, і потрапив під роздачу (ні за-що)
звичайно "в ощип", і так можна говорити не тільки про кура (ХАХАХА!)
,а й інших животних (ХАХАХА)
наприклад у гр. мегаполіс комп. Ранок, -цапля потрапляє в ощип, ось хто дійсно зрозумів сенс приказки, (ХАХАХА), а чаплі, як і куру не зрозуміло, як же так!