концепція
". Липли волосся нам на спітнілі лоби,
І ссало під ложечкою солодко від фраз,
І кружляв наші голови запах боротьби
Зі сторінок пожовклих злітаючи на нас. "
В.С. Висоцький
". Мила, що ж терзає тебе. І вона відповідала: Любов до тебе." - пам'ятаєш ці рядки?
Два тижні минуло, як два життя, люб'язна Мері-Лу, і знову я беруся за перо, щоб послати тобі голуба з звісткою - немає ні ночі, ні дня, коли б в серці моєму потьмянів твій прекрасний образ. Я живий і здоровий - невелика подряпина після сутички з Ланкастерського стрілками заросла без сліду.
Засмучує мене інше - чи пам'ятаєш, я писав тобі, що полонив і привіз в замок Фоксгемов славного лицаря Ендрю Уайтвуд і розраховував в грішній гордині, що буде він прославляти на турнірах твою красу. На жаль мені - поки благородні сери віддавалися полюванні на лисиць (воістину, навіть Друге Пришестя не спинить сера Ентоні від рудого хвоста між дерев), сер Ендрю оглушив стражника і зробив відважний втечу. Втім, він доблесний воїн і, я сподіваюся, ми ще схрестимо списи у веселій битві.
Чи знаєш, Мері-Лу, скоро знову почнеться війна! Увечері після меси Дік Шелтон шепнув мені, що сер Деніел, його опікун, повернувся вчора з Лондона і велів збирати ополчення - буде спекотне справу. Ти вже поінформована, звичайно, про гірку вести - смерть нашого доброго короля Едуарда, але звідки тобі в монастирських стінах добути придворні пересуди?
Згідно із законом корона і скіпетр повинні належати дофінові, але Едуарду, принцу Уельському, всього 14 років. І герцог Глостер оголосив себе регентом королівства. А герцог Кларенс з цим не погодився - по старшинству регенство має дістатися йому. А у Її Величності, леді Вудвіль, свою думку - правда, у цієї особи свою думку з будь-якого питання. Сподіваюся цього разу пан мій і лицар, пане Райзінг, не дозволить Шорбішіру залишитися в стороні від великих битв. Хоча останні двадцять років він тільки цим і займався.
Уяви собі - здається, все принци королівської крові зібралися нині в шорба-на-Тілле. І мені випала велика честь - коли Її Високість, леді Елізабет, спіткнувшись на пристані, зволили впустити рукавичку, я першим встиг підняти її. Ах, Мері-Лу, якщо б ти могла бачити принцесу, то полюбила б її з першого погляду - златокудра, синьоока, з ясним і твердим поглядом - вона справжня дочка свого славного батька. Втім, як не блюзнірськи це звучить, в порівнянні з тобою, люба Мері-Лу, всі жінки непривабливі.
Ще, на свій сором, я став мимовільним свідком сумного випадку, як мій лицар і пан, пане Райзінг, виступав примирителем між леді Вудвіль і герцогом Глостер. Воістину мають рацію ті, хто дорікає Її Величність в низьке походження - слова, що лилися з її вуст, я не ризикну повторити навіть в трактирі. А добрий сер Річард показав себе справжнім лицарем, не піднявши руки на даму і навіть не відповівши їй кепсько.
У нашому маленькому графстві стає неспокійно. Але події в шорба дають мені привід сподіватися на радість, якої я чекаю вже більше року - зустріч з тобою, мила Мері-Лу. Справа в тому, що згідно останньої волі Його Величності, покійного Короля Едуарда IV, серце його буде через тиждень поховано в абатстві Холлівуд. Мене удостоїли честі бути в почесній варті біля мощей, і, благо сестри і вихованки монастиря Марії Єгипетської будуть присутні на похоронах, я сподіваюся побачити тебе. До речі, наша улюблена тітонька, леді Кеттлі, до цих пір ще не прибула в шорба - кажуть, вона підвернула ногу, спускаючись по слизьких сходах - чи правда це? Якщо так, вельми шкодую і бажаю їй якнайшвидшого одужання.
Що ще сказати тобі, Мері-Лу? Я сумую. До нашого весілля залишився рік, але як розпорядиться Господь нашими долями? Втім, не повинно воїну вдаватися до смутку. Я люблю тебе, Мері-Лу і вірю - ми будемо щасливі. З нетерпінням чекаю похорону.
Твій "маленький братик" Ред.
". І покликали Ревеку і запитали: Чи ти підеш з цією людиною? Вона сказала: Піду." - як вівця за пастухом, як діва-лебідь за ватажком зграї, душа моя слід за твоєю, Редрік!
Я так давно не бачила тебе, що боюся не впізнати при зустрічі - ти, напевно, виріс. Але за буквами листів я бачу твій погляд - і теплішає на серці. Так, ми будемо на похоронах - хор черниць запрошений співати псалми в храмі шорба. Я вважаю годинник, як не грішно це - очікувати поховання тіла.
Рада, що ти здоровий - від дріб'язкових, здавалося, ран може зробити щеплення гангрена - я бачила в госпіталі. Тиждень тому на руках у мене помер гідний юнак - гарячка з'їла його, а причиною була лише подряпина на стегні. Ти говориш "Буде війна", а я представляю нових і нових поранених. Життя людське тендітна, Ред. Справа чоловіків - відправляти душі на небеса, справа дружин - утримувати їх на землі.
Від батюшки півроку вже немає звісток. Я бачила сон - як "Ізольда" веде бій з французької каррак, як батько направляє солдатів. Його привітають "Мілорд Бедфорд", він обертається - і щогла падає на нього і корабель тоне. Молю бога, щоб сон не була віщим.
У монастирі все як раніше. Енні Фоксгем підклала вужа в келію матінки настоятельки. Еллі Фоксгем цілувалася з молодим Ґонтом з Торнберри, надісланим на лікування, була викрита і посаджена на хліб і воду. Матушка Марія до загального щастя дала двотижневий обітницю мовчання. Сесіль Робстон відправили в маєток до батька - бідолаха захворіла на сухоти. Матушка Вероніка задоволена моїми успіхами в мініатюрах і плекає надію зробити з мене приблизну послушницю, а згодом і черницю. Бачила б вона цього листа.
Що ж стосовно принцеси, милий Ред - по лицарському звичаю слід обирати собі даму серця, а з дружиною сходитися лише заради продовження роду. Як славно, що ти не лицар! Не ображайся - насправді сподіваюся, що незабаром ти прикрасиш себе золотими шпорами і будеш гідний їх.
Розкажи мені про принців побільше. Як виглядає герцог Глостер і чи правда, що він найкрасивіший чоловік в Англії? Кажуть, він хотів одружитися з Енн Уорік, дочкою Річарда Невіла, графа Уоріка, але після поразки графа розірвав заручини. Шкода. Тоді б ми стали родичами регента. Втім, що ні відбувається, то на краще. Я боюся майбутньої війни і сподіваюся, що пан твій і лицар, пане Райзінг буде як і раніше розсудливий.
Дзвонять до обідні і мені пора. На завершення повідомляю, що улюблена наша тітонька здорова, почуває себе чудово і не далі, ніж сьогодні, притисне до могутніх грудях дорогого племінника. Чекайте побачення, братик!
Потайки від монахинь я вишила твій портрет. І ношу його при собі постійно. І думаю про тебе - кожен день. Милий мій, радісний друг! Мрію про зустріч, люблю, молюся за тебе.
Твоя вірна Мері-Лу.