- Є кілька понять «старець». Перше, найпростіше, використовується як шанобливе звертання до ченця: «Старець, благослови!» Друге значення -старий, літня людина. І є третя, духовне розуміння цього слова - той, хто керує учнями, має благодать Божу, щоб піклуватися про їх. Офіційно в нашому Свято-Пантелеймонівському монастирі на Афоні є собор старців. Перша особа - це ігумен, за ним слід економ, потім благочинний і ще семеро людей, які є старцями монастиря офіційно. Адже що таке старець? Це людина, яка через богоугодне життя досяг обоження, богопросвещенія, в ньому живе Сам Бог. Старець настільки відсік свою волю через піст і молитви, через аскетичні праці, настільки з'єднався з Христом, що Він сам живе в цю людину.
- При цьому важливо послух. Чому?
- В принципі, послух присутня скрізь: в армії, в міліції, в школі, в медицині. Повинно бути воно і в родині - послух батькам, і в громадянському суспільстві, згідно з Конституцією. Якщо в світі ослухаєшся керівника, він винесе догану або звільнить.
В духовному світі все інакше. Чому? Тому, що старець не ображайте непослухом свого учня, т. К. З власного досвіду знає, що це не що інше, як непослух Господові. Старець - провідник Божої благодаті. Учень запитує старця, той, в свою чергу, - Бога і, отримавши від Нього відповідь, повідомляє учневі. І якщо учень його не слухається - значить, не слухається самого Бога і несе за це покарання, починає страждати, поки, покаявшись, не повернеться до колишнього стану. Тому справжні старці ніколи не ображаються на свого учня за неслухняність, не говорять двічі. Вони передають волю Господа. Святі отці так і кажуть: «Хто бачив старця, той бачив Бога».
- А якщо старець дратується, злиться?
- Значить це лжестарец, який говорить не від Бога, а від свавілля, раз він наполягає, гнівається, дратується і ображається, коли його не слухаються. Таким чином демонструються пристрасті псевдостарца.
- Ми читаємо в Отечнику про те, як старці давали на перший погляд безглузді слухняності: поливати палиці, щоб вони перетворилися в дерева, садити капусту коренем вгору. Навіщо?
- Робилося це для того, щоб привчити нашу занепалу плоть божевільними, як нам здається, вчинками до послуху. Через такі слухняності старець лікував людську гординю і при цьому молився про свого учня. Спостерігалися особливі відносини - благодаті, абсолютного довіри і абсолютної відповідальності за учня. Учень з любов'ю і вірою поливав сухе дерево. А старець з любов'ю і вірою молився про своє послушника. І відбувалося диво благодатного слухняності: сухе дерево зацвітала. Не забувайте також, що це було в перші століття християнства, в Єгипті, наприклад, де подвижництво мало особливий характер, монахи того часу були носіями особливої благодаті, яка допомагала їм творити особливі подвиги. Якщо зараз старець змусить послушника поливати сухе дерево, це буде виглядати щонайменше нерозумно. Послух сьогодні інше, і психологія у людей інша: багато гордині, багато «освіченості», а справжнього смирення немає. Як згадує афонський старець Єфрем, одного разу він не послухався свого старця Йосипа і потім все життя жалкував про це і плакав, коли згадував.
- Все частіше мирські люди відчувають потребу зустрітися зі старцями. Як їм бути?
- Ізраїльтяни просили дати їм царя, щоб він ними керував. А Бог через пророка Самуїла сказав: «Народ цей не хоче, щоб я ним керував, і просить, щоб я дав їм людини, і він буде ними керувати, але вони будуть у нього в рабстві». Ми шукаємо старця, але для якої мети? Нам хочеться бути маленькими і, здається, слухняними. Справа в тому, що маленькими в духовному житті ми залишаємося, а слухняними - немає. Тому часто покладаємо відповідальність на інших, а самі не хочемо шукати відповідь.
А ще нерідко люди питають поради старців і не виконують його. Нам Господь надав Євангеліє, щоб ми спілкувалися з Ним без посередників. Він дав нам Десять заповідей, які ми повинні виконувати. Але в більшості випадків людина приходить до старця, щоб зняти з себе відповідальність. Він ніби промовляє: скажи Богу за мене, виріши за мене. Ось, наприклад, приходять і запитують: «Батюшка, а в який мені монастир ходити краще?» Що за питання? Я ж не баба-ворожка. Інша справа, якщо людина приходить і каже, що він хоче поїхати в якийсь монастир і питає, чи буде йому це корисно. Тоді духівник може зрозуміти, потрібно цій людині туди їхати чи ні. Як розповідав Блаженніший Христофор, він прийшов до старця з двома питаннями і хотів, щоб перекладач запитав про них. Але не встиг той відкрити рот, як старець, не чекаючи запитань, став відповідати. Чому? Тому, що Блаженніший хотів отримати відповідь від Бога через старця, гаряче перед цим молівшісь Йому.
- Ви потрапили на Афон, порадившись з кимось із старших? Як це було?
- Як це відбулося? За яких обставин?
- Будучи мирським людиною, я приїжджав до Оптиної, прикладався до мощів (могилкам) Амвросія Оптинського, Нектарія (тоді ще не прославленим). Мені хотілося бувати в монастирській благодатному середовищі. І чомусь під час цих поїздок я завжди попадався на очі старця Іллі. І якось раз я запитав у нього: «Як мені рятуватися, батюшка? Яким шляхом йти? »« Ти читав книгу старця Силуана? - відповів він мені запитанням на запитання. - Силуан каже, що любов Божа - це коли листочок зірвеш, і тобі його шкода, любов - коли шкодуєш всю тварь ... »
Я зізнався, що не читав і не знаю, де взяти таку книгу. «Знайдеш», - відповів він. На тому й розійшлися.
- Поясніть будь ласка.
- А якщо радитися ні з ким. З чого починати?