З метою розвитку тримовного освіти в Казахстані проводиться цілий ряд заходів. МОН РК спільно з Міністерством культури доручено розробити «дорожню карту розвитку тримовного освіти». Відповідно до Плану нації «100 кроків» передбачено поетапний перехід на англійську мову навчання в старшій школі і вузах. На сьогодні 110 шкіл здійснюють освіту на трьох мовах. Планується збільшити даний показник з 110 до 700. Школи стануть базовими майданчиками для апробації тримовний моделі освіти. В системі вищої освіти в 42 вузах відкриті спеціальні відділення з підготовки тримовність кадрів з інженерно-технічного, природно-науковому та педагогічному напрямках. Все це підвищить конкурентоспроможність кадрів в міжнародному освітньому просторі. Разом з тим варто і ряд проблем, проводяться дослідження, йдуть диспути. Яким шляхом йти краще, які нюанси важливо врахувати - про це йшлося на семінарі «тримовний освіту як фактор розвитку інтелектуальної нації», який організувало і провело АТ «Інформаційно-аналітичний центр» (ІАЦ) МОН РК. Модератором семінару виступив МаратКАМЗОЛДАЕВ, віце-президент АТ «ІАЦ».
Міжнародні дослідження підтверджують наявність позитивного зв'язку між рівнем володіння англійською мовою і валовим національним доходом на душу населення (ВНД). Двомовна мовна політика країни сприяє високому рівню ВНД на душу населення. Наприклад, рівень володіння англійською мовою в Нідерландах дорівнює 68,98. ВНД за паритетом купівельної спроможності в цій країні становить 47 660 $. У Казахстані ВНД за паритетом купівельної спроможності становить 21 580 до $ при рівні володіння англійською мовою 42,97. У рейтингу IMD Казахстан в поточному році займає 32 місце серед 61 країни. Викликає тривогу ситуація по індикатору «Володіння англійською мовою» ( «EnglishProficiency»). У минулому році Казахстан зайняв всього 52 позицію з 61 можливої.
Аналогічні дані надає Індекс володіння англійською мовою найбільшого рейтингу EducationFirstEPI. Згідно з цим рейтингом, Казахстан займає 54 позицію серед 63 країн. Особливо низький рівень володіння англійською мовою серед старшого покоління. Незважаючи на загальний низький рівень володіння англійською мовою, за останні 7 років показник був поліпшений в 1,4 рази. Велика частина володіють англійською мовою припадає на вікову групу 18-34 роки.
Нурбек Шаяхметов, керівник Служби науково-експертного супроводу та методичного забезпечення РГУ «Қоғамдиқ келісім» при Президентові РК, член НЕС АНК, доктор історичних наук:
- Ідеологія триєдності мов сформульована як відповідь на виклики часу, як рішення життєвої потреби суспільства, активно інтегрується в глобальний світ, тим більше, що з ініціативи ЮНЕСКО 21 століття проголошений століттям поліглотів. Наша держава приступило до реалізації Концепції поліязичія в освіті, тому що воно служить зміцненню інтелектуальної та конкурентоспроможної нації.
Триєдність мов - важливий фактор суспільної злагоди. Різноманіття культур і мов, їх рівне співіснування - це безумовне надбання нашої країни, при цьому ефективність триєдності мов можлива за умови загальноприйнятою ідеологічної основи: казахську мову - це державна мова, російська мова - мова міжнаціонального спілкування, англійська мова - мова успішної інтеграції в глобальну економіку .
Анар ФАЗИЛЖАНОВА, доктор філологічних наук, заступник директора Інституту мовознавства ім. А. Байтурсинова МОН РК (в онлайн-режимі):
- Важливим є питання розвитку державної мови в контексті тримовність освіти. Що таке тримовність освіту? На сучасному етапі це вивчення мови не тільки через даний мовної предмет, але також через інші предмети. Наприклад, учня в тримовність школі навчають англійської не тільки на уроці англійської мови, а й на математиці, фізиці, хімії. Зараз в РК понад 100 шкіл по тримовний навчання, їх кількість збільшиться до 700 - все більше наших дітей будуть отримувати знання з природничо-наукових предметів англійською мовою. Це факт. Всі держави, в яких існує політика багатомовності, виходять з національних інтересів, і Казахстану також треба йти цим шляхом.
Якщо ми будемо дітей навчати природничо-наукових предметів англійською мовою, з'явиться вірогідність ризику, що у них не буде розвинене наукове свідомість на рідній мові - це є не дуже добре, і спосоно утворити великий недолік в суспільній свідомості. Казахською мовою дуже багато праць з хімії, математики, психології, педагогіки, зрозумілих і вченим, і не вченим людям, проте ці народні системи знань, на жаль, мало використовуються, лежать в архівах, необхідно сформувати наш власний науковий капітал, який знає не з тільки англійська або інші мови, інновації, але може здивувати світ споконвічним мовою, служачи насамперед національним інтересам.
Шавкат Умаров, голова Асоціації уйгурських шкіл, директор школи-гімназії №153 м Алмати (в онлайн-режимі):
Вони щасливі від того, що є нашими учнями, вірять у своє майбутнє, вчаться з сильною мотивацією до успіху і бажанням отримати прекрасні знання. Все це завдяки введеному тримовність навчання! Досвід школи впроваджується на міжнародному рівні, популяризується по лінії ОБСЄ (за успішне впровадження тримовність навчання Глава держави Н.А. Назарбаєв вручив Шавкат Умарову орден «Кұрмет» - авт.).
Белла Газдієва, кандидат філологічних наук, в.о. проф. кафедри російської філології та бібліотечної справи Кокшетауського держуніверситету ім. Ш.Уаліханова:
- Сьогодні, при зростаючої глобалізації, ми повинні знати англійську мову - це безперечно. При цьому ми повинні берегти свій казахську мову - спадщина казахського народу. Для нас важливий як російську мову, що володіє багатьма культурними функціями, мова міжнаціонального спілкування в багатьох регіонах Казахстану, так і збереження мов етносів. Процес вивчення і володіння мовою складний, але ми повинні до якогось відрізку часу стати досить конкурентними в цьому плані, зберігши при цьому свої знання, зміцнивши міцно позиції державної мови.
Поряд з вивченням англійської мови, необхідно прагнути до того, щоб весь народ Казахстану вільно говорив на державну мову - без цього неможливий рух уперед.
Такі семінари корисні, оскільки виступають діалоговим майданчиком, на якій практики можуть зустрітися з теоретиками. І такий союз дає дійсно продуктивні результати. Всі ми повинні включитися у виконання Плану «100 конкретних кроків» - організовуючи і інформаційну, і методичну, і методологічну роботу. Потрібна консолідація для успішного виконання завдань, які ставить Глава держави, спрямованих на те, щоб вивести нашу країну в число 30 конкурентоспроможних країн світу.
Елдос Нурланна, директор департаменту розвитку дошкільного навчання і виховання АТ «Інформаційно-аналітичний центр»:
- На мій погляд, при проведенні такої складної політики, як тримовне освіту, необхідно враховувати настрої і побоювання, що панують в суспільстві. Справа в тому, що, намагаючись пояснити важливість проведених на рівні держави заходів, офіційні особи схильні говорити про їх достоїнства і вигоди. Суспільству ж важливо знати, що представники державної влади знають про можливі ризики і що політика будується з урахуванням таких факторів. Щоб не бути голослівним, перерахую деякі з таких ризиків.
Так, міжнародні експерти відзначають, що при неправильному проведенні політики поліязичія можлива фольклоризацію мови - коли рідна мова не інтегрується в усі сфери життя, перетворюється в мову розмовної мови, коротких фраз, прислів'їв і приказок.
Інший ризик - змішання мов. Люди, що володіють двома або більше мовами, часом їх мимоволі змішують. Потім це стає звичною справою. У Китаї введено штраф на змішання мов на ТБ і радіо. Навряд чи в нашій країні потрібні подібні кардинальні заходи, але певне ставлення до цього виробити треба.
Третій ризик - «мовне негостинності». Таке словосполучення я вперше почув від російського поліглота, перекладача і педагога Дмитра Юрійовича Петрова. За словами Дмитра Юрійовича, в Казахстані не дуже гостинні люди в плані вивчення казахської мови. Він, маючи досвід вивчення більше 30 мов, вивчив певний набір казахських слів. Потім на вулиці намагався говорити з перехожими на казахському. Більшість, бачачи його труднощі, переходили на російську мову: «Так говори вже на російській». Думаю, нам потрібно сформувати ставлення і до цього явища. Знання російської або англійської не повинно пригнічувати бажання говорити українською мовою.
Четвертий і, можливо найбільш важливий ризик - переважання економічної доцільності над прагненням збереження і розвитку державної мови. Сусідство з сильними по ресурсообеспеченности мовами в будь-якій державі вимагає підтримки державної мови. При цьому найбільше необхідно звернути увагу на такі сфери, як IT, кіно, сучасна проза і ТБ.
При підведенні підсумків семінару відзначено актуальність і практична цінність відкритої дискусії, необхідність продовження подібних заходів шляхом використання онлайн-технологій.