1.1.Понятие концепт, його структура, властивості, формулювання визначення
Останнім часом активно розвивається поняття концепту. Термін концепт став активно вживатися в лінгвістичній літературі з початку 90-х років і закріпився в культурології. Слова "концепт" і "поняття" однакові тільки за своєю внутрішньою формою: У перекладі з латинської conceptus означає "поняття", від дієслова concipere, що буквально означає "поняття".
Арутюнова Н.Д. пропонує такий підхід до визначення концепту: "концепт" трактується як поняття повсякденного філософії, що є результатом взаємодії ряду чинників, таких, як: фольклор, релігія, життєвий досвід, відчуття і система цінностей.
Одним з перших у світовій лінгвістиці звернувся до дослідження концептів Аскольдів С.А. Він вважав, що, концепт в процесі думки заміщає безліч предметів одного і того ж роду. Концепт може заміщати як реальні предмети, так і деякі сторони предмета або реальних дій.
Д.С. Лихачов запропонував вважати концепт "алгебраїчним виразом значення, яким носії мови оперують в усній і письмовій мові".
Як приклад С.А. Аскольдів-Алексєєв посилається на «Пісня про віщого Олега» О. С. Пушкіна: «Концепт« віщий »Олег художньо цінний» саме тому, що він значно багатшими асоціативними можливостями, ніж прозовий концепт «знає». Саме він малює нам Олега в якомусь невизначеному ореолі різноманітних потенцій «бачення», органічно пов'язаних з його бойовим виглядом. Нехай ці асоціації чітко не здійснені, але досить, що намічено їх напрямок ». (С.А. Аскольдів-Алексєєв, 1928)
Перераховані вище визначення не є взаємовиключними, а вони тільки підкреслюють різні способи формування концепту.
Концепт, на відміну від значень слова, цілісний смисловий образ, що асоціюється з даним словом. Він формується в процесі сприйняття слова в складі різнорідних і різноманітних вживань. Це проявляється, зокрема, в тому, що рідна мова засвоюється автоматично, не заучується дискретно, а сприймається цілісно. У нормі носій мовою не усвідомлює, що більшість слів багатозначно.
Виходячи з декількох визначень "концепту", ми виділи деякі його властивості:
концепт - це відображення ментального світу;
концепти - це ідеальні образи;
концепт обов'язково позначається словом.
Д.С. Лихачов стверджує, що для кожного окремого концепту існує окреме словникове значення.
Таким чином, концепт - це "одиниця, покликана зв'язати воєдино наукові вишукування в області культури, свідомості і мови, так як він належить свідомості, культурі і опредмечивается в мові" В даному дослідженні в якості робочого використовується наступне розуміння терміна концепт. Концепт - це розумове освіту структури, що об'єднує поняття, уявлення, образи, пов'язані з будь - яким явищем.
Методи вивчення концептів
1.Метод визначення буквального сенсу або внутрішньої форми.
Даний метод полягає в тому, що по пережитків, які збереглися в житті суспільства "робити висновки про те, чим вони були і як діяли в ті часи, коли були повністю потрібними
При дослідженні концептів потрібно звертатися до історії.
Концепти треба вивчати на основі даних, що існували раніше і передавалися з покоління в покоління. І тут слід навести думку одного з учених: "Звернення до історичного минулого слова може допомогти в з'ясуванні його сенсу".
Експериментальні методи - це методи пізнання концептів, за допомогою яких це явище досліджується в умовах мовної практики. Тобто, дані методи дозволяють встановити частотність вживання того чи іншого концепту в мові носія мови.
Таким чином, при дослідженні будь-якого концепту слід звертатися до історії, етимології і асоціаціям. Всі ці дані можна знайти в різних словниках, а також виявити експериментально.