Розхожий вислів "почити в бозі" знайоме всім читає людям, воно нерідко зустрічається і в класичній російській літературі, і в сучасній злободенною публіцистиці. Сенс цього словесного обороту цілком зрозумілим з контексту, в якому воно зазвичай вживається. А про походження його замислюватися, як правило, немає ні часу, ні бажання. А воно цікаво.
З духовних сфер
Вираз це в загальний оборот прийшло з церковнослов'янської лексики. У промові священнослужителів "почити в бозі" означає не що інше, як померти. В буквальному розумінні це означає "упокоїтися в вічності" або "постати перед Господом". Вираз це підводить підсумкову риску під життям будь-якої людини, яка вважає себе християнином. Згідно євангельським заповідям, якщо людина "спочив у бозі" (що означає помер), то у нього зберігається надія на прощення гріхів на Страшному суді. Відбудеться це вже після закінчення цього світу. Але піклуватися про спасіння своєї душі і думати про скоєних гріхах треба до відходу в інший світ.
Помилкові вживання фразеологізму
Так сталося, що свій початковий сенс вираз "почити в бозі" в значній мірі встигло втратити. Вживають його часто, і при цьому мало хто замислюється над сенсом сказаного. Найбільш характерна дурість, це коли про будь-кого на зборах говорять, що він "спочив у бозі", що означає "пишаючись своїми колишніми досягненнями, більше нічого не бажає робити". Це замість того, щоб сказати "спочив на лаврах". Погодьтеся, що сенс сказаного трохи відрізняється від того, що хотілося донести до відома публіки. Але слухачі в залі навіть не відчувають всієї анекдотичності сказаного, незважаючи на те, що той, хто нібито "спочив у бозі", знаходиться серед присутніх на зборах.
"Почити в бозі": значення фразеологізму в розширювальному значенні
Незважаючи на відомі помилки у вживанні цього словесного обороту, найчастіше він вимовляється, коли мова заходить про кончину. Причому мова може йти як про конкретну людину, так і про якомусь починанні або підприємстві, що закінчився повним крахом. Так зазвичай говорять про якусь провалилася ініціативи, про яку неприємно згадувати і найкраще зрадити її забуттю. Зрозуміло, вираз це має цілком очевидну іронічне забарвлення, зневажливу по відношенню до об'єкта спогадів. Вираз "почити в бозі", значення якого бере початок з духовних сфер, досить популярно в даний час в науковій і інтелектуальному середовищі. Їм зазвичай позначають спростовану і розгромлену теорію. Не менш часто воно зустрічається в лексиці бізнесменів, особливо коли мова заходить про збанкрутілому комерційному починанні. Синонімом обороту "почити в бозі", сьогодні є вираз "потерпіти фіаско", що досить далеко від його церковнослов'янської походження.
З російської класики
Образи і смисли російської словесності
У звичайному житті люди рідко замислюються про походження багатьох слів і зворотів, які вживають в розмовній і письмовій мові. Вираз "почити в бозі" - далеко не єдине запозичення в сучасній лексиці з церковнослов'янської давнини. Подібний лексичний пласт становить фундаментальну основу російської, як і будь-який інший, національної мовної культури. Такі слова і звороти, як "нічтоже сумняшеся", "розтікатися мислію по древу", "породження пекла", "благоліпність", "подвиг", "огорожа" і багато інших відбуваються з того ж джерела, що і позначення підсумку людського життя " почити в бозі ". Поступово ця лексика витісняється з активного вживання сучасними синонімами і переходить в розряд застарілої. Але, відмовляючись від неї, людина неминуче втрачає частину своєї національної культури. А вона ні в якому разі не повинна "почити в бозі". Тому слід замислитися над тим, чи завжди виправдане заміщення існуючих в мові слів сучасними оборотами. Особливо такими безглуздими, як "пролонгувати" замість "продовжити".
Увага, тільки СЬОГОДНІ!