Спідниця на кокетці моделювання, красиво шити не заборониш!

Спідниця на кокетці.

Сьогодні в продовження цієї теми, розглянемо створення спідниці на кокетці, маючи все ту ж одного разу побудовану вами основу креслення спідниці.

Форми кокеток на спідницях можуть бути самими різними - овальними, прямими, фігурними і ін. Все залежить від вашої фантазії і від того наскільки реально реалізувати пошиття такої спідниці з технологічної точки зору. Простіше кажучи, чи зможете ви зшити, то, що придумали. 🙂

Ширину кокетки визначають виходячи з довжини бічного зрізу: кокетка може проходити в будь-якій точці від лінії талії до лінії стегон або на 3-5 см. Нижче лінії стегон.

Кокетка може бути притачной і накладної. По краю кокетку можна обробити рядком, кантом, мереживом, воланом, воланами, тасьмою і т.д.

Я покажу вам принцип створення спідниці з кокеткою простої форми. ширина якої дорівнює довжині виточок заднього полотнища. Але зрозумівши суть моделювання один раз, ви зможете самі легко створювати нові моделі.

Отже, беремо базову основу спідниці. побудовану на вашу фігуру (або готову перевірену викрійку спідниці) (1), відкладаємо. наприклад по 14 см. (довжина виточки заднього полотнища) на задньому і передньому полотнище спідниці.

З'єднуємо отримані лінії, викреслюючи потрібну форму кокетки (2). Відрізаємо кокетку уздовж накресленої лінії, закриваємо і сколюємо виточки (3). Оформляємо лінії верхнього і нижнього зрізу кокетки плавними лініями. (4)

Це основний принцип створення викрійки спідниці з кокеткою. Тобто, закриваючи виточки на передньому і задньому полотнищах спідниці по лінії талії, ви тим самим переносите їх на лінію стегон. залишаючи при цьому облягання фігури. Ви можете змінювати довжину і форму кокетки за вашим бажанням.

Так само можна попрацювати і з нижньою частиною полотнищ спідниці - створюючи моделі зі складками, розкльошені, з розрізами і т.д.

Наприклад, щоб зробити кілька складочок, потрібно намітити лінії складок на полотнищах, розрізати їх по намічених лініях і розсунути на потрібну вам ширину тканини (глибина складки зазвичай 8-10см), не забуваючи звузити складки по лінії низу на 1 см. Потім з'єднати отримані точки з лінією стегон.

Правда здорово, зробили кілька ліній, розрізали, скололи, обвели і ось вже нова модель спідниці! Мені дуже подобається процес моделювання, він спонукає до творчості, і немає нудного побудови.

Сподіваюся, ви теж полюбите цей процес. Адже варто один раз спробувати, потім важко зупинитися. Звичайно, спочатку вибирайте моделі не дуже складні, перевіряйте їх, виправляйте дефекти, і переходите до більш складним!

Схожі записи:

Олена, якщо ви все зробили правильно, то так і має бути «. Кокетка адже більш закруглена ніж нижня полотно ... »Коли ви почнете шити, то це закруглення, як раз і створить потрібну форму - прилягання по лінії талії і стегон (ми ж закрили виточки і перевели їх в кокетку).
Тому сміливо поєднуйте зрізи прітачіванія, спочатку поєднавши центрові мітки (по згинах кокетки і спідниці в середині) приметайте їх, а потім прітачать.
Якщо виникають сумніви, то спочатку зберіть всю спідницю (можна навіть спробувати з непотрібної тканини це зробити, а потім з основної) і приміряйте, після потрібної коригування, продовжуйте обробку спідниці.

Дякуємо. Значить все правильно, просто шию перший раз. Ще питаннячко, у мене нижнє полотно (дрібний вельвет) буде трохи в збірку, може у Вас є статті описують як красиво зібрати і рівномірно прітачать цю справу?

Олена, давайте я напишу пост, як робити збірки і приточують їх. Наступного тижня, добре? Думаю, що багатьом може знадобиться така інформація. )))

Олена! У мене такий питаннячко до вас: адже розчини передньої і задньої виточок різні, і закриваючи їх при моделюванні кокетки, ми виходить розсовуємо переднє і заднє полотнища на різну величину? І якщо це буде спідниця не в складку, а скажімо трапеція, чи не буде видно, що переднє полотнище вже заднього?

• переднє полотнище базової основи спідниці (мається на увазі основа прямої спідниці) надрізати по вертикальній лінії, проведеної від кінця виточки до лінії низу паралельно середньому шву (рис. А);
• виточки закриваємо, розсуваючи нижні частини форми так, щоб вони, рівно лягли на площині (рис. В);
• за такою ж наміченої вертикальної лінії розсовуємо заднє полотнище (рис. Б, г)
І найважливіше (в цій фразі - відповідь на ваше запитання):

Пам'ятайте, що відстань між частинами заднього полотнища по низу спідниці має дорівнювати відстані, отриманого на передньому полотнище.
Якщо ви хочете більш значного розширення, то раздвигайте виточки переднього полотнища, а витачками заднього полотнища може зменшуватися аж, до повного зникнення.

І ще, потрібно стежити за тим, щоб бічні зрізи переднього і заднього полотнища, при поєднанні деталей, були паралельні, щоб не порушити баланс вироби. Це просто відстежити, якщо при розведенні лекал прикладати зміни полотнища один до одного.

Дякую, Олено! Я думаю, що зрозуміла по вашому словесному опису. Хоча, з картинками, звичайно набагато простіше інформація сприймається. Можливо, питання прийдуть, коли приступлю до самого процесу моделювання. Буду чекати статті від Вас. 🙂

Рада познайомитися, мене звуть Олена Красовська - я навчаю шиттю і ділюся досвідом на сторінках проекту "Красиво шити не заборониш!" А ще люблю надихати оточуючих на бачення краси в будь-якому процесі.