Стоматити при хворобах крові та інших захворюваннях
До хвороб крові, що супроводжується ураженнями слизової оболонки порожнини рота, відноситься злоякісне малокровіe і лейкемія.
Злоякісне недокрів'я. Одним з ранніх симптомів при злоякісному недокрів'ї може бути відчуття печіння в роті, парестезії; характерна поява болючих екскоріацій і тріщин в кутах рота. Однак найбільш характерне ураження слизової оболонки при злоякісному недокрів'ї спостерігається на мові (глосит); Внаслідок атрофії ниткоподібних сосочків спинка мови набуває характерного вигляду «голеного» мови - гладенького. При цьому хворі скаржаться на сухість і відчуття печіння в мові. Цей симптом відносять до числа найбільш ранніх і поширених проявів злоякісного недокрів'я на слизовій оболонці порожнини рота. За нашими спостереженнями атрофічний глосит іноді супроводжує атрофічні гастрити.
Лейкемії часто супроводжуються ураженнями слизової оболонки рота, за характером подібними з цинготнимі явищами на яснах. В основі лейкемических стоматитов лежить лимфоцитарная інфільтрація слизової оболонки. Набряк слизової, припухання, внутрішньошкірні і зовнішні крововиливи, крайовий некроз ясен, поява пухлиноподібних розростань, виразка-всі ці поразки, характерні для цингі, спостерігаються також і при лейкемії. Крім того, при лейкемії відзначається також збільшення лімфоїдних захворювань порожнини рота і горла внаслідок лейкемической інфільтрації; збільшуються у вигляді припуханий піднебінні і язичні мигдалини, а також задня стінка глотки; інфільтрати виразкуються, розпадаються.
Особливо небезпечні кровотечі, що виникають внаслідок травми. Тому необхідно утриматися від будь-якого роду терапії, що ушкоджує механічно або хімічно уражену поверхню.
Агранулоцитозом частіше хворіють у віці від 30 до 50 років. Клінічні симптоми гострого агранулоцитозу пов'язані з наявністю важкої виразково-некротичної ангіни, іноді виразково-некротичного стоматиту, що супроводжуються зникненням зернистих лейкоцитів з периферичної крові. Прогноз важкий.
Цукрове мочеизнурение (діабет). Одним з ранніх симптомів цукрового діабету є відчуття сухості в роті. Спочатку, як це нерідко буває, хворий ще не віддає собі звіту в цьому відчутті, але вже виробляє звичку змочувати і облизувати губи. З наростанням цього відчуття в роті хворий вже звертає увагу на ці явища і солодку слину.
З об'єктивних симптомів ураження порожнини рота особливо часто зустрічається гінгівіт. Запальні явища на яснах протікають у вигляді хронічної форми і мають деякі характерні особливості, внаслідок чого можуть визначатися як хронічний діабетичний гінгівіт.
Спочатку міжзубні сосочки ясен, а потім і вся ясна набухають, розпушуються, стають кровоточать, хворобливими. Слизова оболонка набуває тёмнокрасную застійну забарвлення. Подальший розвиток процесу може привести до появи виразкових і некротичних вогнищ на яснах, кишень.
Інші ділянки слизової оболонки рота також уражаються переважно катарральних формою стоматиту. У носіїв протезів можлива поява під ними пролежнів. Мова набрякає, по краях його з'являються відбитки зубів, бічні краю обкладені, сосочки збільшені. Поява десквамагівних процесів, зникнення ниткоподібних сосочків надають мові сухий, тёмнокрасний вид. Така мова прогностично розцінюється як несприятливий симптом: з'являється він зазвичай при важких формах діабету.
Несприятливий прогноз дає поява гангренозних форм стоматиту.
Показання до місцевої терапії при діабетичному стоматиті чисто симптоматичні (про захворювання альвеолярної піорреей при діабеті см. У відповідній главі).
Уремія. Слизова оболонка порожнини рота при наростанні уремічний явищ нерідко втягується в страждання. При цьому, як показали наші спостереження, при повільно наростаючою і нерозпізнаної уремічний комі гострі явища виразкового глоситу і стоматиту висуваються в картині захворювання на передній план. У таких випадках дуже важливо вчасно оцінити симптоматичне значення ураження порожнини рота.
Ураження слизової рота починаються з явищ сухості, що викликає потребу в змочуванні порожнини рота частими прийомами рідини. Мова стає сухим, краю його набряклими, спинка покривається коричневим нальотом, слизова червоніє і легко кровоточить. Подальший розвиток явищ уремічний інтоксикації може спричинити за собою поява виразкових процесів. Виразки неправильної форми, часто бувають множинними і глибоко проникаючими. Виразковий глосит іноді переходить в флегмонозний.
Лікування повинне бути спрямоване на усунення загальних явищ уремічний інтоксикації, що швидко тягне за собою зворотний розвиток явищ стоматиту. Місцеве втручання в порожнині рота полягає в ретельному догляді шляхом зрошення. Особливо рекомендуються в цих випадках содові розчини і дезодоруючі засоби.
Набряк (hydrops). Локалізація набряку, який супроводжує ряд ниркових захворювань, може бути також і в порожнині рота, причому в цих випадках набряк нерідко є однією з ранніх локалізацій. В першу чергу набрякає слизова оболонка ясен (особливо при нефриті), міжзубні сосочки. Останні набухають і деформуються. Рідше набряк в порожнині рота локалізується на м'якому небі, де він чітко помітний при огляді піднебінних дужок. Набряк в порожнині рота буває досить стійкий, зникає він тільки після спадання його на інших місцях. Винятком є поверхню обличчя, де набряк тримається так само, як і в порожнині рота.
Показань до місцевої терапії явищ набряку порожнини рота при загальному набряку немає.
При гіпертонії. що супроводжується нефросклерозом, ми спостерігали явища геморагічного гінгівіту, коли, поряд з явищами запалення, відзначалися за часами значні паренхіматозні кровотечі. При зморщеною нирці ми виявили повзучий поверхневий виразковий стоматит.