У мого батька 2х річна дочка від нової дружини (дружині 26 років, татові 52). Сказати, що ненавиджу її? Ні це не так. Просто ця дитина ніколи не буде мені по-справжньому близьким, аж надто велика різниця у віці. У мене є рідна сестра, у нас різниця 5 років і вона для мене найрідніша людина, найкраща подруга. У сестрички дітки - мої племяши, я їх обожнюю! А ця малявка. я просто не сприймаю її і все. Хіба мало скільки нових дітей моєму папашка спаде завести на старості років? І всіх ненавидіти або любити? У мене немає на це ні часу, ні сил.
немає нічого постійного в цьому житті, і твої почуття змінюватися може не на любов, але на прийняття цієї дитини хоча б без ненависті. у мене схожа ситуація, але я думаю про те, що ця дитина виросте в цікавого, розумного, доброго людини і у мене буде ще один рідний і цікавий друг. старайся бути добрішими
Леді Плюшка). 03.09.09 11:03 (відповідь для: wendetta)
Я тебе розумію, я страшенно ревнувала своїх батьків. напевно, я ваще на спливла, якби довелося ділити улюбленого тата з іншою жінкою та ще й з її дітьми! Але - нікуди не дінешся, дитина - твоя рідна кров. Та й тато тебе виростив, має право на особисте життя, тому і дзвонить рідше. Розумом я все це розумію, а ось серцем. (((Але на втіху тобі скажу, що у моєї подруги була така ж ситуація, вона теж кричала, що ненавидить цю дитину і близько до нього не підійде, але. Зараз душі в сестричці дуже любить, купує їй подарунки, грає, гуляє з ній, вивішує постійно її фотки! Так що може, і ти полюбиш нового братика або сестричку!
Та вже і вас шкода і тата жалко.Надо спробувати зрозуміти папу.У мене у чоловіка теж є дочка, в якій він дуже любить, їй 25 років, але часом її егоїзм вбиває, мені його стає так шкода в ці моменти.Я теж планую малюка, ось думаю, напевно вона його так само буде ненавідеть.Очень шкода що так складається жізнь.Удачі вам, поговоріть з татом по душам, йому теж не легко і все переживання позначаються на його здоровье.У мене після смерті мами, через рік папа вирішив зійтися з жінкою, сестра так повстала, давай його соромити, як він може маму предать.В підсумки тато про стался один і дуже страждав, а через 5 років ми і тата поховали, помер миттєво (53 роки), зупинилося серце, сказали що воно було дуже ізношено.Я думаю це від горя і страданія.Берегіте свого папочку.Не засмучуйте його, постарайтеся зрозуміти і дати йому шанс на нове життя.
Що було б зі мною в 18 років я не знаю. Мій батько пішов з сім'ї, коли мені було 15. У його новій сім'ї є дівчинка, яка молодша за мене на 6 років (дочка його нової дружини від першого шлюбу). І якось особливих ревнощів у мене не виникало і до сих пір ми з сестрою (так, для мене вона сестра!) Спілкуємося і їздимо один до одного в гості. Зараз мені майже 23, а їй 17.
да уж, я б теж не прийняла братика або сестричку від "чужий" тітки, послала б і їх і матусю цю хреново!
нерозумно ревнувати до малюка, коли він народиться, папа не стане тебе менше любити. Ти доросла дівчинка і повинна це розуміти. + Повинна бути мені здається рада, що коли тато постаріє і помре, у тебе залишиться рідна людина (крім звичайно твого чоловіка і твоїх дітей). Ось першої дитини "тітоньки" можеш не любити, це чужа дитина. А той малюк - твій рідний братик або сестричка!
alеgеrkа. 02.09.09 23:02 (відповідь для: 1pfxbikvh13c)
1pfxbikvh13c. 02.09.09 22:33 (відповідь для: wendetta)
це чистої води егоїзм, а представте якби тато вам сказав, ти моя дочка, нікому тебе не віддам і заборонив раз і назавжди мати МЧ, сім'ю, дітей, що б ви все життя були тільки з ним. і ні з ким більше. Ви б сказали, тато я доросла і маю право зустрічатися з ким захочу. У вас буде сім'я, вам самій буде не до тата, радіти треба що він не залишився на самоті, а народиться чи ні дитині, на те божа воля.
Ви вже доросла, у вас теж буде сім'я, але ж ваш тато не старий і йому потрібна любов і розуміння яке ви йому дати не можите (в силу різних обставин). Краще підтримайте його, ви можете не любити його жінку (я так зрозуміла вони не одружені), але дитина вам рідний по крові, і вам не треба в даний момент його любити, просто зрозуміти що це вже не избежно, і коли він з'явиться і буде рости, у вас може Поміняти відношення. Хай щастить.
Як тільки у вас з'явиться особисте життя, ви будете бога дякувати, що ваш тато не сидить один в порожній квартирі, а оточений людьми. І ваша совість буде спокійна, що ви його не проміняли на чоловіка.
Просто я в схожій ситуації, але у мого батька нікого немає і я за нього переживаю і не можу оставітьл жити одного, хоч це і не завжди добре впливає на мою сім'ю.