Він немов сніг, але тільки м'який, ніжний
І чистотою на лист схожий первозданний,
І як фата у нареченої - сніжний.
Зараз зростає в коробочках зелених.
А зібраний руками хлопкоробов,
На комбінати білою рікою
Він потече технологам на пробу.
На стеблах біліють чашки,
У них і нитки, і сорочки.
Пухнастий, та не пух,
І бел, та не сніг,
На поле росте
Чудовий хутро.
Ось чудеса бувають, хлопці:
Виросла в поле біла вата!
Вату колгоспом усім прибирали.
Терміново на фабрику вату послали.
Будуть обновки у наших хлопців:
Братиком - штанці,
Сестричці - халат!
Ця пухнаста біла вата
В поле росла, дорогі хлопці.
Ми обробили землю спочатку,
Щоб грудок абсолютно не стало.
Швидка сівалка вийшла потім,
Бавовна посіяли на поле те.
Ось здалися з теплою землі
Перші сходи - ми їх берегли.
Щоб пагони зеленими були,
Землю пухкими, водою поїли -
Ми не шкодували для бавовни води.
І увінчалися успіхом праці.
Вийшовши з теплого тихого полону,
Виріс бавовник майже по коліно.
Світлом і вологою землі напоєне,
Почав викидати гілочки він.
І розлилося і розкинулося незабаром
Ніжних квітів золотисте море.
Кожен на сонечку жаркому відзначався,
Кожен коробочкою біленької став.
Сонце коробочки обігріває,
Ядра в коробочках цих спухають.
Час проходить - Не бариться воно.
Дивишся, в коробочках вати повно.
Значить, пора настала для збору!
Це ми робимо дружно і скоро.
Де хоч одне волокно впаде,
Там його юний помічник знайде.
З бавовною добірним машини йдуть,
Червоні прапори над ними пливуть.
Зібраний бавовна дамо ми заводу,
Праця бавовнярами послужить народу.
Куддус Мухаммад
(Переклад Благинина Олена)
Бавовник біліє в коробочках темних,
як снігова піна, як снігові хвилі.
Виблискують ряди тих полів білопінно,
як білі зірочки в гущі Всесвіту.
В коробочках плід - немов м'яка вата.
Пушітся, росте і струмує кудись
їх важка ніжність, тепло їх живе.
І все ж почутті від них - болюче.
І все ж то полі не млості, але болю
в натертих руках. І кристаликів солі
і поту під жаром пропахлі халатом.
Бавовник - тюками, коробочки - зім'яті,
і ми поле БОЮ залишили позаду,
де як не подумати про марлі і ваті!
І бавовна як символ порятунку сяє,
коли жовтий колір білим пухом змінює.
Його в пушочке зріти насіння,
Нам тканини дарує це плем'я,
Де він росте - грунт пухкий, топок:
Адже дуже любить повітря бавовна.
Тірі-тири!
Тірі-тири!
Літо!
Літо в цілому
Світі!
Я сильний і спритний,
збираю
Бавовна.
Буде бавовна -
Буде пряжа,
Буде пряжа -
Буде нитка,
Ото ж бо вийде
Багато тканини;
А з тканини
можна зшити
Для початку
Мені штани -
Ох, як мені
Штани потрібні.
Я вчора,
Собі на горі,
на чужому
Повис паркані.
Сніг сказав, побачивши Бавовна:
- Як схожі наші пластівці!
Може, Бавовна,
Ти мені брат?
Я такого
Брату радий.
- Справді, - мовив Бавовна. -
Ми білі з тобою обидва.
- Братик Бавовна!
- Братик Сніг!
- Чи не розлучимося довіку.
На заваді став бесіді випадок:
Вийшло сонце з-за хмаринок.
Дивиться Бавовна -
Брата немає.
Від нього пропав і слід.
Рауф Таліб
(Переклад Могутіна Юрія)
Людей великий тут вкладено працю,
Коробки на кущах ростуть.
А що в коробочках за вата?
Ви підкажіть мені, хлопці.
(Бавовна)
Легкий, а не пух.
М'який, а не хутро.
Білий, а не сніг,
Але одягне всіх.
(Бавовна)
Як розцвіли, покращали
Мої просторі поля!
Неначе зірки до нас злетіли -
Вся в білих зірочках земля.
Можливо це пластівці снігу?
Такий же чистий білий колір.
Або місяць кидає з неба
Молочний білуватий світло?
Бути може на землю спустилася
Велика зграя лебедів,
Так близько до людей оселилася
І не лякається людей?
Ні! Зірки з неба не злітають,
Місяць при сонці, хоч я знаю,
Була б це пташина зграя -
Давно знялась би вона.
Ні! Це - бавовни изобилье!
Подарунок наш рідний країні!
За всі праці і всіх зусиль
Він нагороджує нас подвійно.
Чи не полетить він птахом з поля
І не розтане теплим днем,
Ми бережемо його й холім
І "білим золотом" кличемо!
Довго ми літа все чекали,
Нарешті воно прийшло.
Давно відцвіли миндали,
Зелень. І сонце в вікно.
Морями зеленими бавовна,
Золотими морями хліб.
Колгоспникам багато клопоту,
А зайвого часу немає.
Насолоджуються листя бавовни
Сонячним світлом, теплом.
Колгоспник по полю стежкою,
З чарівним йде кетменём.
Спека і спека пригнічують,
Але сильний азіатський народ.
Він з піснею по полю крокує
І дивиться вдалину і вперед.
Бореться він як в битві,
Як у тій казці, але на яву.
І ось воно перетворення -
Зелене поле в снігу.
Осінь прийшла непомітно.
Сміливіше борись, людина -
Збери урожай цього заповітний,
Довгоочікуваний і білий як сніг.
Щоб тепло в зимову пору
Всім людям нашої Землі,
Ці бавовняні гори
Красивою тканиною несли.
_ _ _ _ _
Щоб дівчатам спідниці, а не "міні",
Хлопцям не «трубки", а "кльош".
Щоб зеленіли пустелі,
Золото - бавовна даєш!
Чи стане все чистимо і білим,
Квітучим душа і Земля.
Збір бавовни подвигом сміливим.
Вважає народів сім'я.