Але заслужила!
Той біль, печаль,
що заподіяла всім тим,
хто всією душею мене любив.
Любив і вірив, все терпів мої капризи і горе все у вині топив.
З Надією під руку,
і в серці Віра,
і молодша сестра Любов, всім завдає біль.
Але Віра допомагала крила розпустити,
Надія рук не опускала-
вони тримали,
щоб не впала.
Одного разу щоб полум'ям зійшла.
Але тут інша обізвалася.
Та панянка,
що Гордістю звалася.
В душі моїй вона панувала і відданою слугою мені була.
Вона колись все серця розбила,
в яких молодша жила.
Її все велечалі Королевою,
владикою пристрасті,
жаркого вогню,
який розпалює Сатана.
І погляду,
як у самої цариці Шамахана,
пронизує серце,
болючіше, ніж стріла.
На весь товар
завжди є покупець.
Царице винятку не дано.
Одного разу серце Шамаханська царя,
яке потрапило в мережі її погляду,
в її сердечку іскорку запалило.
І один без одного жити вже не треба.
Але в нашому світі все закономірно:
біль, заподіяна тобою,
до тебе повернеться неодмінно.
Зібравши всі сили,
щоб ночі пережити,
перестраждати і переплакала поступово,
і не забути того,
чиє серце в камені полум'я розпалило.
З Надією під руку
і в серці з Вірою,
іскру ту дбайливо зберігаючи,
впевнено крокує Корольова-
владика пристрасті,
жаркого вогню,
який розпалює сатана.
І погляд,
як у цариці Шамахана,
як і раніше пронизує. як стріла.
by Julia Lucenko;