ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. В Японії найбільш поширеними засобами масової інформації є телебачення та газетні видання. Як правило, японці черпають інформацію про поточні події з телевізійних новин, а потім дізнаються подробиці з газет. Вони проводять в середньому 3,5 години на день перед екраном телевізора і близько 40 хвилин за читанням преси. Така різниця в часі відображає відмінності в природі двох засобів масової інформації, не дивлячись на те, що в дійсності населення вважає їх приблизно однаковими за своєю значимістю.
Японія займає одне з провідних місць в світі по загальному накладу щоденних газет, який перевищує 70 млн. Примірників, складаючи 548 примірників газет на 1000 чоловік.
Спеціалізовані газети об'єднані в Японську асоціацію спеціалізованих газет, що налічує 117 видань, присвячених галузевим проблемам (металургії, хімії, електротехніки, житловому будівництву, рибальства і т.д.).
Корпорації Ен-Ейч-Кей належать два телевізійних канали (один з яких освітній), два середньохвильових радіоканалу (один з яких також освітній), один УКХ канал і два канали супутникового зв'язку. Крім цього Ен-Ейч-Кей обслуговує розгалужену мережу телерадіомовлення на закордон, яка частково фінансується урядом.
В системі комерційного мовлення активно працюють, порізно або у взаємодії, більше 150 компаній в діапазонах СВ, КВ і УКХ радіомовлення і на ВЧ і УВЧ телебаченні.
В Японії комерційне телерадіомовлення, по суті, не є загальнодержавним, тому що кожної з телерадіомовних компаній дозволено працювати тільки в тому районі, де вона розташована. На практиці, однак, той факт, що кошти, необхідні для створення програм, особливо нових, є тільки в Токіо, означає, що будь-якому власникові місцевої телерадіомовної компанії доводиться підписувати контракт на придбання програм у одній з токійських ТВ і радіокорпорацій. Таким чином формуються трансляційні мережі, через які жителі всієї країни щодня підключаються до токійським програмами. У загальних рисах система японського телерадіомовлення складається з двох складових: Ен-Ейч-Кей і комерційних компаній, що розрізняються за джерелом фінансування.
Технологічний прогрес безпосередньо впливає на розвиток мовлення. Впровадження нових технологій тягне за собою можливість створення нових форм телерадіомовлення. В даний час вся увага зосереджена на «Hi-Vision» - телевізійної технології нового покоління, розробленої Ен-Ейч-Кей і широко відомої в Сполучених Штатах і Європі під загальною назвою «ТБ високої чіткості» (ТВВЧ). Щільність рядків на екрані Hi-Vision незрівнянно вище, ніж у звичайних телевізорів, а значить, чіткість зображення зберігається навіть на надвеликих екрані.
Супутникова система телерадіомовлення передає зарубіжні новини у міру їх надходження.
Кабельне телебачення, або КТВ, також може розглядатися як одна з форм мовлення. Спочатку КТВ було введено головним чином в допомогу жителям ряду районів країни, де в силу топографічних причин прийом телесигналів опинявся неможливим. Однак потім було запроваджено новий вид кабельного зв'язку, відомий як міське КТВ, яке розташовується переважно в великих містах і, на відміну від старих видів, здатне надавати 30 і більше каналів.
Щорічно видається понад 3000 журналів і газет загальним тиражем 4 млрд. Примірників (!).
Близько 60% від загального числа журналів складають щомісячні видання і 40% - щотижневі. Щомісячні журнали в основному містять різноманітні матеріали з області гуманітарних наук, причому як серйозного, так і розважального характеру. На додаток до них існують журнали і більш загального напрямку. Дані неспеціалізовані журнали за своїм змістом охоплюють сфери політики, економіки, питання міжнародного життя, суспільні проблеми. Тижневики також бувають загального характеру, на додаток до яких видаються різноманітні журнали для жінок, журнали, що публікують плітки і чутки, фотожурналі, що знайомлять з сенсаційними подіями.
Щорічно виходять друком понад 3300 коміксів тиражем близько 30% від загальної кількості видається друкованої продукції.