Походження злодіїв в законі і жиганів
Дослідники історії російської злочинності розходяться в думках про те, «звідки є пішли» злодії в законі. Одна з версій свідчить, що вони з'явилися за участю НКВД: нібито для того, щоб чекістам було легше контролювати поведінку засуджених в таборах і в'язницях. Однак подібна версія занадто суперечлива ніякого офіційного підтвердження вона не має, та й власне сам кодекс злодійський честі, що складається з декількох «не» (не працювати, не співпрацювати з будь-якою владою і т. Д.), Не вписується в гіпотезу «енкаведешного» походження злодіїв в законі.
Термін «жиган» існував задовго до появи словоформи «злодій в законі», і з плином часу його значення змінювалося. Якщо до революції жіганамі називали найбідніших каторжан або в'язнів, повністю програвши в карти, то з приходом радянської влади жиган - це вже зухвалий, відчайдушний злочинець, кримінальний ватажок. Потім в злочинному середовищі так стали називати «колишніх» в минулому білих офіцерів, які прагнули до лідерства в кримінальному світі. Вважається, що підрозділ злодійського світу на уркаганів (представників старої злодійський формації) і «нових» жиганів сталося в 20-х роках минулого століття.
Як проходила боротьба за лідерство
Згодом Жиган змушені були відступити - на боці урок активно виступало начальство таборів і тюрем, якому ідеологічно важливо було задавити саме «ідейних» ватажків банд, замахується на державні підвалини.
З особливою жорстокістю
Однак свої позиції Жиган ще довго не здавали. Так, колишні білогвардійці, в Соловецьких таборах особливого призначення (знаменитий СЛОН) в 30-х роках прагнули зайняти самі «хлібні» місця. Вони відрізнялися особливою жорстокістю по відношенню до інших ув'язнених: про це, зокрема, писали в своїх роботах колишні в'язні академік Дмитро Ліхачов і літератор Олександр Солженіцин. Причому траплялося, що письменники згадували в своїх працях одних і тих же осіб.