Як визначити тип статури (соматотип)
Існує кілька підходів до типологізації статури. Найбільш популярний - коли виділяють три типи статури: астенічний, нормостенічний, гіперстенічний.
Тип статури багато в чому задається товщиною кісток ( «розміром скелета») і суттєво впливає на «статистично нормальну вагу».
При визначенні типу статури слід мати на увазі, що значна частина людей відноситься до проміжних типів: а) між астенічним і нормостенічним, б) між нормостенічним і гиперстенической.
Астенічний ( «тонкокостий») тип
Поздовжні розміри переважають над поперечними: кінцівки довгі, тонка кістка, шия довга, тонка, м'язи розвинені порівняно слабко.
За різними даними статистично нормальну вагу астеніка на 7-10% нижче ваги нормостенік.
Нормостенический ( "нормокостний") тип
Статура відрізняється пропорційністю основних розмірів і правильним їх співвідношенням.
Гиперстенический ( «ширококостий») тип
Поперечні розміри тіла значно більше, ніж у нормостеников і особливо астеніків. Їх кістки товсті і важкі, плечі, грудна клітка і стегна широкі, а ноги короткі.
За різними даними статистично нормальну вагу гіперстеніка на 7-10% вище ваги нормостенік.
Визначення типу статури по обхвату зап'ястя
Великим і вказівним пальцями правої руки обхопіть зап'ясті лівої, в самому тонкому місці, де виступає кісточка.
а) обхват легко, навіть з перебором - астенік.
б) обхват в точності, навіть напружитися довелося - нормостенік.
в) Обхват не вийшов, як не старалися, - гіперстенік.
Визначення типу статури по куту, утвореному нижніми ребрами (в тому місці, де вони сходяться до грудини)
У нормостеников цей кут дорівнює приблизно 90 градусів, у гиперстеников він більше 90 градусів, у астеніків менше 90 градусів.
Про тип конституції можна судити і за пропорціями грудної клітини - у астеніків вона вузька і витягнута, у гиперстеников - широка і коротша.
Модель, яку використовували для розрахунку нормальної ваги
З усіх підходів до визначення нормальної ваги найбільш популярним, судячи з усього, є індекс маси тіла - ІМТ (BMI - BodyMassIndex). розроблений бельгійським соціологом і статистиком Адольфом Кетле (Adolphe Quetelet) ще в 1869 році.
ІМТ розраховується за формулою: ІМТ = В. Р2 (кг / м2) - маса тіла людини (в кг), поділена на зведений в квадрат зростання (у метрах). При вазі 70 кг. і зростанні 1,7 метра, ІМТ складе: 70. 2,89 = 24,22.
Незручністю цього підходу є той факт, що абсолютна величина цього індексу не має реального фізичного сенсу - це просто абстрактний коефіцієнт, при вимірюванні якого порівнюються відносні показники.
Недоліками ІМТ можна вважати наступні - він не враховує залежність ваги від: а) зростання, б) віку, в) типу статури (конституції).
В основу розробленої нами моделі вимірювання нормальної ваги покладено такий показник, як вага 1 сантиметри зросту людини, виражений в грамах. Наприклад, якщо вага людини 70 000 грам (70 кг.), А зріст 170 см. То 1 см. Його зростання буде важити: 70 000 грам. 170 см. = 412 грам.
Вихідні показники і залежності в пропонованої моделі вимірювання нормальної ваги:
1) Вага 1 см. Росту людини астенічної статури ростом 150 см. А) чоловіки = 330 гр. б) жінки 305 гр.
2) Вага монотонно зростає з 25 до 55 років, після чого монотонно зменшується.
4) Зі збільшенням зростання, вага 1 см. Росту у людини монотонно збільшується.
5) З «навантаженням» типу статури вага монотонно збільшується.