ЗВ'ЯЗОК МІЖ МАТІР'Ю І ДИТИНОЮ - ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ
Зв'язок (bonding) - термін, що позначає стан емоційної близькості між батьками і дитиною в момент народження, став широко відомий в 80-і роки. Концепція зв'язку була запропонована докторами М. Клаусом і Дж. Кеннеллі в їх класичній книзі "Узи, що з'єднують мати і дитя". Ці вчені стверджують, що у людей, як і у тварин, відразу після народження існує деякий "період підвищеної чутливості сприйняття", під час якого матері і новонароджені запрограмовані на контакт один з одним і на турботу один про одного. Порівнюючи пари мати - дитя, які відразу після появи дитини були нерозлучні, з тими, які не контактували, вони зробили висновок, що пізніше перші виявлялися більш прив'язаними один до одного.
Коли ця ідея проникла в пологові палати, до неї поставилися неоднозначно. Батьки і педіатри сприйняли її з ентузіазмом - здебільшого тому, що в ній був сенс. Дослідники поведінкових реакцій скептично поставилися до того, що перші години, проведені матір'ю і дитиною разом, можуть мати довготривалий ефект.
Ми ретельно вивчали концепцію зв'язку. Ми вивчали роботи інших дослідників і самі проводили спостереження і прийшли до висновків, які, як ми сподіваємося, цілком обгрунтовані.
Зв'язок матері та новонародженого
Емоційна близькість по суті є продовження відносин, які почали складатися під час вагітності, вона зміцнювалася від постійного усвідомлення зростаючої всередині матері нового життя. Фізичні та хімічні зміни, що відбуваються у вашому тілі, нагадують вам про присутність дитини. Народження цементує зв'язок, перетворює її в реальність. Тепер ви можете бачити і розмовляти з маленьким чоловічком, який раніше був тільки "опуклістю", чиї руху ви відчували в собі, чиє серцебиття чули за допомогою медичних приладів. Емоційна близькість трансформує вашу життєдайну любов до суті всередині вас в турботливу любов до суті поза вас. Коли дитина була всередині, ви віддавали йому свою кров; коли він зовні, ви віддаєте йому молоко, ваші очі, ваші руки, ваш голос - всю себе.
Емоційна близькість матері та новонародженого об'єднує їх знову. Вивчення зв'язку матері і дитини стало каталізатором орієнтованої на сім'ю організації допомоги породіллі в лікарнях. Новонароджених перевели з дитячих кімнат в палати до матерям. Матерям знову повернули їх чільну роль в догляді за новонародженими.
Нерозривний зв'язок матері і дитини не виникає відразу і назавжди. Хоча немає достатніх підстав, щоб стверджувати, що відлучення матері від дитини в момент його появи на світло негативно впливає на подальші відносини батьків та дітей, ми вважаємо, що виникнення емоційної близькості в цей період біологічно загостреної чутливості сприйняття забезпечує хороший старт для формування подальших взаємин. Але не можна думати, що ці початкові відносини раз і назавжди цементують взаємозв'язок батьків і дитини. Переоцінка початкового періоду викликає почуття безнадії у матерів, які через ускладнених пологів були тимчасово розлучені з малюками. Поширення такого неправильного розуміння ролі початкового періоду для складання подальших відносин викликало епідемію меланхолії у матерів, яким робили кесарів розтин, і у матерів недоношених дітей, переведених в палати інтенсивної терапії.
Що можна сказати про дітей. які в силу різних причин (наприклад, передчасних пологів або кесаревого розтину) виявилися тимчасово розлученими з матерями? Чи можна заповнити збиток, викликаний втратою періоду раннього контакту? Без всякого сумніву, можна, особливо якщо не піддаватися зневірі. Концепція створення емоційної близькості в абсолютно критичний період, зараз або ніколи. помилкова. Народження, дитинство, дитинство - існує багато періодів, протягом яких зміцнюється контакт матері і дитини. Якщо слідувати нашому методу зближення, що створює нерозривні зв'язки між матір'ю і дитиною, то після їх возз'єднання втрата такого значного періоду ранніх контактів поступово компенсується. Ми знаємо батьків, які усиновили дітей тижневого віку, які після першого контакту з ними виявляли такі глибокі почуття, таку турботу, які нітрохи не поступалися почуттям біологічних батьків в момент народження дитини.
