Аміак (ЖФФ)
Розчин для зовнішнього застосування.
Засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин. Код АТС R07A X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Аміак відноситься до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення.
Механізм дії аміаку при вдиханні полягає в рефлекторному порушенні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів - закінчення трійчастого нерва.
При нанесенні на шкіру подразнює та антимікробну дію, добре очищає шкіру.
Фармакокінетика. Препарат не надходить у кров'яне русло.
Показання для застосування.
Несвідомий стан, при укусах комах.
Спосіб застосування та дози.
Аміак застосовують інгаляційно і зовнішньо. При інгаляційному застосуванні, як засіб швидкої допомоги, невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 сек.
При укусах комах аміак застосовують зовнішньо у вигляді примочок.
Побічна дія.
При тривалої експозиції (інгаляційне застосування) аміаку може викликати рефлекторну зупинку дихання.
Протипоказання.
Місцеве застосування протипоказане при дерматитах, екземах, інших шкірних захворюваннях, а також при відкритих травматичних ушкодженнях шкірних покривів.
Передозування.
При інгаляційному застосуванні - рефлекторна зупинка дихання, при місцевому застосуванні - подразнення, дерматити, екземи у місці аплікації.
Місцеве застосування можливе лише на неушкоджену шкіру. При випадковому ураженні слизової оболонки ока промити водою (по 15 хв через кожні 10 хв) або 5% розчином борної кислоти. Масла і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки - 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому всередину пити воду, фруктовий сік, молоко, краще - 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Невідомо.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при кімнатній температурі (15-25 ° С), в недоступному для дітей місці.
По 40 мл у флаконах.
