Якщо вже бити - так бей. Чи не добивай!
Зараз, коли я легкий на поклони
Негараздам - бий, пощади не давай!
Чи тобі шкутильгати в хвості колони?
Очоль біду! Чи не ховайся по тилах
У засідці на втомлену перемогу.
Будь блискавкою, що спалює дотла -
Чи не громом, що боїться за неї по сліду.
А якщо пити - так пий. Чи не допивай!
Останні глотки - доля похмілля.
Не зволікай! Першою чашею подавай
Розлуки отрута - горчайшее з зілля.
Спали мене потім, щоб я знайшов
Золу любові - мірило інших зол.
90й - мій улюблений сонет у Шекспіра і один з найзначніших, на загальну думку. Саме в ньому найяскравіше видно зірниці шаленої шекспірівської драматургії. Ніякої сентиментальності. Одна оголена, люта пристрасть. Та сама, яку прийнято називати "шекспірівської".
Я щиро захоплююся канонічним перекладом Самуїла Яковича Маршака, але вважаю його занадто м'яким. Красивим, точним - але м'яким. Рідною мовою сонет звучить дуже жорстко, в ньому гримлять бойові сурми, а не лютні. Решта переклади, за рідкісними вдалими словами або рядками (наприклад, morrow перетворюється в "мозглий морок - мряка" у Мікушевіча або "мороку" у Кушнера) - здаються мені ще більш віддаленими від оригіналу - не стільки по точності змісту, скільки з передачі шекспірівської несамовитості .
Нижче наводиться оригінальний Шекспірівський текст 90-го сонета, його підрядковий переклад і найбільш відомі поетичні переклади на російську мову.
William Shakespeare
Sonnet XC
Then hate me when thou wilt; if ever, now;
Now, while the world is bent my deeds to cross,
Join with the spite of fortune, make me bow,
And do not drop in for an after-loss:
Ah! do not, when my heart hath "scaped this sorrow,
Come in the rearward of a conquered woe;
Give not a windy night a rainy morrow,
To linger out a purposed overthrow.
If thou wilt leave me, do not leave me last,
When other petty griefs have done their spite,
But in the onset come: so shall I taste
At first the very worst of fortune's might;
And other strains of woe, which now seem woe,
Compared with loss of thee, will not seem so.
Приблизний підрядковий переклад:
Якщо вирішиш ненавидіти - то зараз;
Зараз, коли скористалися всі проблеми,
Приєднуйся до злобі фортуни, примусь мене кланятися,
Чи не тоді, коли все буде позаду;
Ах! Чи не тоді, коли моє серце втече від печалі,
В тилу завойованого ворога;
Не будь дощового ранку після вітряної ночі,
Щоб продовжити отримане поразку.
Якщо залишиш мене - не залишай мене останнім (їй?)
Коли інші біди вже зробили своє зло,
Будь першим у натиску, щоб я розкуштував на смак
Найгірше, що може запропонувати фортуна;
І інші випробування горем, які зараз здаються горем,
У порівнянні з втратою тебе, перестануть здаватися такими.
Переклади 90-го Сонети на російську мову:
Якщо вже ти розлюбив - так тепер,
Тепер, коли весь світ зі мною в розбраті.
Будь самої гіркою з моїх втрат,
Але тільки не останньою краплею горя!
І якщо скорботу дано мені перемогти,
Чи не наноси удару із засідки.
Нехай бурхлива не вирішиться ніч
Дощового ранку - вранці без відради.
Залиш мене, але не в останню мить,
Коли від дрібних бід я послабити.
Залиш зараз, щоб відразу я збагнув,
Що це горе всіх негараздів болючіше,
Що немає негараздів, а є одна біда -
Твоєї любові позбутися назавжди.
Не відмов хоч в ненависті мені,
Коли загрожує мені звідусіль шкоду;
Убий мене ударом на війні,
А не останньою краплею в морі бід.
І нехай переживу я ніч нещастя,
Коли світанок замерехтить на вітрі,
Визволи мене хоча б від негоди,
Чий мозглий морок - мряка вранці.
Порвати зі мною хочеш, так порви
Негайно, і хоч як важко,
Пересвідчуся без твоєї любові,
Що найгірше сталося.
Отямившись у відчай такому,
Вважатиму все інше дрібницею.
Якщо вже так - зненавидь скоріше,
Поки світ навис свинцевою хмарою.
Обрушився удар зі злою долею моєї,
Але тільки після я прошу не муч.
І якщо якось справлюся я з бідою,
Чи не стань тоді останньою негаразди -
Нехай не вщухне ураган нічний
У звичайному сірому ранку без результату.
І якщо розрив, то відразу - не потім,
Коли все згубити дрібна морока.
Іди зараз, щоб твій відхід, як грім,
Відкрив мені суть лютої мощі року.
Щоб зрозумів я крізь гіркоту минулих бід,
Що життя лише в тому, зі мною ти - чи ні.
Так нехай же ненависть є твоя;
Але вже скоріше, поки доля до мене жорстока.
З'єднайся і ти з переслідуванням року
І придави мене - поки нещасний я,
Коли ж панувати печаль НЕ буде мною,
Ти на мене тоді не напади потайки,
І хмар не нажене - слідом за дощовим днем
Наздогнавши бурею нежданих нічну.
Покинеш ти мене. Поки я боротьбою
Змучений НЕ вкрай - рази без жалю;
Так раніше всіх інших прийму без зволікання
Жахливий удар, мені посланий долею.
І все, що горем уявляв - душі, тугою обійнятої,
Здасться нічим перед твоєю втратою.